foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

В ІІ ст. Церква Христова зустрілась з новим противником, який був по суті набагато небезпечнішим чим відкриті гоніння на християн, які загрожували християнству з середини повним розпадом, так званим гностицизмом або “лжеіменним знанням”. Під цим “лжезнанням” в історії відомий своєрідний напрям  в релігії і філософії, який представляє собою синкретичне поєднання окремих елементів християнства, юдейства, язицтва і містичних  вчень сходу. З’явились різні гностичні системи, відоми по імені їх засновників (Маркіона, Валентина, Василида та інших), які відрізнялися між собою окремими положеннями з перевагою тих чи інших – християнських, юдейських, язицьких елементів, але в загальних положеннях протипоставляли своє  вчення, вченню Церкви, претендуючи на володіння вищого знання, “гносису”, яке недоступне для непосвячених. Небезпека такого “лжевчення”, якщо воно могло би проникнути в Церкву, була велика: в той час язицтво вже було готове піти на компроміс з християнством, але таїло в душі думку про реформу християнства.
Немає потреби викладати детально окремі гностичні  системи, але при всіх відмінностях, загальним для всіх гностичних систем були, крім повного спотворення християнського вчення про Бога, дуалізм матерії і духу і розділення людей за природою на плотських (іліків), душевних (психиків) і духовних (пневматиків). Причому тільки останнім могло бути доступне вище знання, тільки останні могли досягнути досконалості. Якщо по відношенні до моралі до навернених висувались аскетичні вимоги, то для “досконалих” допускалась “свобода”, межуючи на практиці з різними видами спотворень і розпусти. Розповсюджуючи подібне вчення, гностичні общини “конкурували” з Церквою, видаючи себе за християнські. Тому їх вчителі намагались викладати свої погляди в християнських термінах, але викладали в них своє вчення, широко користувались алегоричним  методом тлумачення Св. Писання, відкидали окремі книги Старого і Нового Завіту, писали нові книги (апокрифи), приписуючи їм авторство свв. апостолів. Вповні зрозуміла тому боротьба Церкви з розповсюдженням гностичного вчення. Більше того, гностики завжди намагались підкріпити своє вчення посиланням на самого Христа від котрого знання нібито передавалось через них. На думку гностиків, походження багатьох гностичних теорій розходить до Марії Магдалини, якій Спаситель після Свого воскресіння нібито відкрив багато різних тайн. Від неї це езотеричне (таємне, призначене виключно для посвячених) знання дійшло до послідуючих поклонінь через ряд вибраних людей серед яких гностики. Боротьбі проти гностиків було присвячено багато творів полемічного характеру, але значна частина їх була втрачена. До нашого часу повністю збереглось “П’ять книг викриття і заперечення лжеіменного знання” або коротко “Проти єресей” св. Іринея Ліонського, твір, який має велике значення для розвитку християнського богослів’я.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2