foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Християнство навчає, що Бог є Жива, Розумна, Вічна, Духова Істота, Яка створила все в світі і керує ним.
Коли питають: „А звідкіля взявся Бог? — треба відповісти питанням же: „А звідкіля взялася матерія?"
Який є Бог — цього ніхто не знає. Коли ми не спроможні зрозуміти матеріяльний світ і повністю ніколи й не будемо спроможні (а це говорять і матеріялісти), то як можемо зрозуміти Бога, Який безконечно Вищий за матеріяльний світ?
„Бога ніхто ніколи не бачив" (1 Ів. 1:18).
Матеріяльний світ надзвичайно великий. Сучасна наука (астрономія) вже бачить на такій віддалі, куда світло йде 12 мільярдів років,1) але не бачить кінця, якщо він взагалі існує.
Наука встановила, що у Всесвіті діє розумна закономірність, цілеспрямованість, гармонія, краса.
Це свідчить, що Хтось Премудрий, Всемогутній керує всім. А це — Бог.
Який же Величний Бог!
То чи ж по силах людському розумові збагнути Його?
В Св. Письмі ще 3000 років тому написано: „Чи то ти зможеш розумом збагнути Бога?" (Йов. 11:7).
Коли ми хочемо щось зрозуміти, то порівнюємо його або уподібнюємо тому, що нам зрозуміле. Бога та Його властивостей ми не можемо ні з ким і ні з чим порівняти, ні кому і ні чому уподобати. Бог — Єдиний, Безподібний.
 
1 Що це за величина 12 мільярдів світлових років? А це 60Х60Х-24X365X187,000X12 мільярдів = наближено 71,000,000,000,000,000,000,-000 миль. Чи можна уявити собі це число?
 
Бог — Дух, тобто Він якісно відмінний від матерії.
Самим розумом не можна сприйняти, пізнати Бога. І ось чому: Всі доводи від розуму — це тільки порівняння з тим чи іншим у відомому нам матеріяльному світі. Ми мислимо матеріяльними образами: коли хочемо щось зрозуміти, то утворюємо певний образ його, „модель", але цей образ не виходить за межі відомого нам матеріяльного. Навіть, коли хочемо уявити собі радість, гнів, свободу і т.п. то користуємося символами, але теж в образах матеріяльного.
В матеріяльному світі ми вже підійшли до того, чого не можемо ні уявити, ні зрозуміти (елементарні частинки матерії). Наші знання про них — математичні формули. А це ж матерія! То що й говорити про Надматеріяльне!
Духовий світ ми не можемо порівнювати з матеріяльним, бо вони якісно різні, а якісно різне не можна порівнювати. Напр., чи можна інчами чи фунтами міряти ідеї?
Коли ми хочемо щось зрозуміти, то користуємося методами аналізи та синтезу, тобто розкладаємо на частини і з частин відбудовуємо ціле. Застосувати ці методи до нематеріяльного ми не можемо, бо що і як там ділити на частини?
Всі намагання зрозуміти, уявити Бога і навіть намагання тільки розумом довести існування чи неіснування Його — даремні: не можна осягнути Неосягненого. Щоб ясніше було, наведемо такий приклад: з відкритих нам Богом Його властивостей, скажемо тільки про одну: Безсмертність або Вічність, тобто, загально кажучи, Безконечність.
„Безконечність — метафізичне поняття. Зрозуміння її не по силах людському розумові.
Всі властивості Бога містять в собі безконечність, бо коли ми говоримо, що Бог Всюдисущий, Всемогутній й ін., то всюди входить безконечність.
Цього тільки одного прикладу досить, щоб бачити, що зрозуміння, уявлення Бога й його властивостей неприступне для людського розуму.
Людина має душу — нематеріяльну, безсмертну Хоч безсмертність людської душі не те саме, що Безсмертність Бога (бо душа людини, як створена, мала початок, а Бог
Безпочатковий і крім цього душа — тільки образ і подоба Божа), все ж вона може в деякій мірі сприймати безконечність, сприймати Бога. Св. Письмо говорить, що Бог вічність поклав в серце людини (Еклез. 3:10-11). Через те, що Бог незбагнений, уявлення Його у кожній людині може бути своє.
З цього бачимо, що сприйняти Бога може тільки душа, або, як часто говорять, „серце" людини, але, без сумніву, в гармонійній співпраці з розумом. Серцем людина відчуває, сприймає Бога, а розум в міру своїх спроможностей осмислює й підсилює це сприйняття. Св. Ап. Павло розум називає „очами серця" (Єфес. 1:16-18).
Щоб мати хоч будьяке розуміння Бога, люди матеріялізують Його, наділають Його своїми людськими якостями, своїми людськими думками. А в дійсності це не так. У Пророка Ісаї ми читаємо: „Ваші думки — не Мої це думки, а дороги Мої — то не ваші дороги, говорить Господь. Бо наскільки Небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої — за ваші думки (Ісаїя 55:8-9).
Коли ми уявляємо Бога в якійсь формі (частіше в образі людини), то тільки тому, що не можемо інакше подумати про Нього.
Щоб бути приступним для людини, Сам Бог, як Всемогутній, являючись людям, приймає різні образи. Але ці образи не є сутність Бога. І яка мудрість! Приймаючи різні образи (кущ, що горів і не згорав, вогонь, голуб й ін.), Бог цим показує людині, що сутність Його інша, щоб люди не надавали Йому тільки певного образу.
Треба розрізняти: знання про Бога і знання Самого Бога. Знання про Бога ми набуваємо розумом, а знання Бога, тобто відчуття Його, сприймаємо тільки серцем. Під словами „знання Бога" не можна розуміти знань розумом, а треба розуміти, що людина твердо знає, бо відчуває, що Бог є в її серці (Єфес. 3:17), що Бог є повсюди.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2