Преосвященний єпископ Марк, улюблений у Христі брате!
З волі Божої Святіший Патріарх Московський і всієї Руси Пимен та Священний Синод несподівано для тебе обрали тебе на єпископа Кременецького, вікарія Львівської єпархії. Нині дією Святого Духа через покладання рук архієреїв ти зведений на вищий ступінь церковного служіння. Твоя посвята на єпископа відбувається в знаменний час, коли Руська Православна Церква святкує 1000-ліття Хрещення Руси, і в місті, де десять віків тому сталася ця знаменна подія, яка справила духовно-моральний вплив на життя нашого народу, його історію і культуру.
У молодому віці покликав тебе Господь на служіння Церкві. По закінченні Московської духовної академії ти старанно трудився, виконуючи різні послухи в Тройце-Сергієвій лаврі. А коли виникла необхідність, за благословенням Святійшого Патріарха Пимена, митрополитом Львівським і Тернопільським Никодимом ти був призначений намісником Свято-Успенської Почаївської лаври, де протягом трьох років виконував покладений на тебе відповідальний обов’язок керування братією лаври.
Тепер тобі належить бути помічником митрополита Никодима в управлінні найчисленнішою за кількістю парафій нашої Церкви – Львівською єпархією. Ти закликаєшся бути стражем Православ’я у відповідальний період історії нашої Церкви і Вітчизни на заході Українського Екзархату.
Тебе чекає нелегке служіння. Але ти завжди повинен пам’ятати, що Господь по вознесінні на небо не залишив Свою Церкву. Нас радує добре сповідання, висловлене тобою перед собором архипастирів, які беруть участь у твоїй хіротонії. Воно вселяє в нас надію, що ти будеш добрим архипастирем на ниві церковній.
За існуючою традицією, перед тим, як ти розпочнеш своє нове служіння, нам належить сказати тобі слово повчання.
Тобі добре відомо, що повноваження єпископа полягають у священнодійстві, учительстві та управлінні. Священнодя є найважливішою частиною служіння єпископа і насамперед відправлення таїнства Тіла і Крові Христової. Наближення до олтаря є входження в сферу огнища, яке спалило у Старому Завіті Озу, який недостойно доторкнувся до ковчега Завіту.
Для того, щоб увійти в вівтар, священнодіючий повинен облачатися в священні одежі, щоб бути через це ніби вилученим із світу. Однак ми, священнослужителі, часто забуваємо, що облачення у священні ризи повинно відповідати душевній і тілесній чистоті, умиротворенню духу, усвідомленню високого обов’язку перед Богом і паствою, коли відправляємо будь-яке священнодійство. Єпископи і священики часто одягають світлі і розкішні одежі на брудні душі і нечистими руками торкаються Тіла Христового.
Служіння єпископа і священика під час відправляння таїнств є служіння ангела, який стоїть біля престолу Божого. І як священні предмети, наприклад сосуди, уже не можуть бути взяті для звичайного вживання, так і відправляючі таїнства, і насамперед єпископ, через висвячення виділяються з числа людей. Хоча вони і зберігають свої людські немочі й гріхи, але одержують благодать Святого Духа і тому стають освяченими і через них відбувається освячення інших. Це освячення або святість не є особистою їхньої святістю. Навпаки, і єпископи, і священики можуть бути, і часто бувають, грішніші за мирян. Це святість Христа, в яку єпископи облачаються в таїнстві освячення. Тільки це освячення дозволяє єпископові переборювати той страх і трепет, який охоплює людину при наближенні до святині.
Служіння єпископа таїнствам, так само як і священика, не може бути механічним або магічним; воно передбачає участь того, хто священнодіє. Єпископ, будучи посередником між Богом і людиною в таїнстві, зводячи благодать Святого Духа, робить самого себе знаряддям цього зведення.
Служіння єпископа є жертовне вмирання заради любові до пастви і Церкви. Сила єпископа відповідає силі його любові до церковного служіння. Зв’язок єпископа з мирянами здійснюється не через володарювання, а через взаємну любов. З боку єпископа любов повинна бути піклувально-батьківська, а з боку мирян – вдячно-синовня. Господь сказав: «Пастир добрий душу свою покладає за овець» (Ін. 10, 11) і «вівці голос його чують» (Ін. 10, 3).
Святитель Іоанн Златоуст говорить: «Єпископ повинен належати всім і носити тяготи всіх… Єпископу може винести вирок кожний, осудити суду все – і мудрі, і нерозумні… якщо будеш діяти сильно, набудеш ім’я жорстокого, а якщо слабо – недбайливого… Як буває змушений він засмучувати багатьох волею чи неволею! Як буває змушений він обходитись суворо з багатьма, хотів би він того чи не хотів».
Єпископ повинен мати дар співстраждальної любові. Це означає, що чужі прикрості і падіння він повинен робити ніби своїми. Єпископ зобов’язаний турбуватися про душі, впливаючи на них як заходами засудження й прощення, так і заходами суворості та дисциплінарного покарання.
Святитель Василій Великий дає таку пораду єпископам: «Сильний у слові не повинен уживати владу свою на зневажання підлеглих і величатися перед ними; навпаки, висоту сану свого зобов’язаний мати за привід до смирення перед ними».
Архипастирство поєднується з особливою відповідальністю за паству, якої немає для мирян, які платять за це своєму архіпастиреві особливою любов’ю і шануванням.
Єпископське служіння кличе тебе, улюблений брат, до багатьох подвигів, до готовності переносити труднощі, скорботи і випробування. Наберись терпіння і завжди пам’ятай слова Господа, сказані ап. Павлу: «Сила Моя виявляється в немочі » (2 Кор. 12, 9). Покладай всі надії на Господа і на Його Пречисту Матір, під покровом Якої проходило твоє служіння в Почаївській лаврі. Нехай і надалі Вона з преподобним Іовом Почаївським буде твоєю Молитовницею, Заступницею перед улюбленим Сином Своїм – Господом нашим Ісусом Христом. Пам’ятай, що Церква Руська на протязі своєї тисячолітньої історії нерозлучно була з народом. Виховуй і ти паству в дусі любові і відданості Вітчизні.
Спочатку твоє архиєрейське служіння проходитиме під керівництвом досвідченого архипастиря преосвященного митрополита Львівського Никодима. Це полегшить твоє входження в єпископське служіння.
А зараз прийми цей жезл, як символ архиєрейської влади і опору у важких житейських обставинах, і від даної тобі благодаті благослови віруючий народ, який молився сьогодні за тебе і твоє плодотворне подальше служіння.