Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату
Дорогі браття і сестри!
Христос воскрес!
“Радуйтесь!” (Мф. 28, 9). Це вітання було першим словом Ісуса Христа після Його воскресіння. Воно глибоко знаменне й утішне не тільки для мироносиць, до яких було звернуте раніше від інших; не тільки для апостолів, але й для всіх християн, які нині урочисто святкують Воскресіння Христове. Чому Воскресіння Христове наповнює душі віруючих живим захопленням, піднесеною духовною радістю?
До Воскресіння Христового людство у величезній більшості не мало живої надії на безсмертя і воскресіння. Віра в життя після смерті була досить неясною і непевною навіть у великих мудреців стародавнього світу. В іудейському народі була надія на безсмертя і воскресіння, і нею втішалися праотці (див.: Іов. 19, 25) і пророки (див.: Іс. 26, 19; Ієз. 37, 1–10; 2 Мак. 12, 43–44). Однак ця надія, ґрунтуючись на очікуванні обіцяного Спасителя, Який має знищити смерть, була тільки ще сподіванням, яке не мало незаперечного доказу. Крім того, свідомість своєї гріховності тривожила людину і ослабляла в ній віру у воскресіння для блаженного життя.
Воскресіння Ісуса Христа, Який переміг смерть, дало нам тверду надію майбутнього нашого воскресіння. Апостол Павло ставить наше воскресіння в тісну залежність від Воскресіння Христового. Як через родоначальника людства, що вчинив гріх, – Адама – всі люди підкорилися законові смерті, так у духовному родоначальникові Ісусі Христі воскреснуть і будуть вічно жити усі ті, хто духовно з`єднаний з Ним вірою (див.: І Кор. 15, 20–22, 47–48).
Ось чому ідея воскресіння, ідея перемоги життя над смертю, хоч і незбагненна, але за природою людською і прагненнями людини є близькою людському розуму. Людина може повноцінно втішатися життям, вважати його найбільшим добром і щастям лише тоді, коли в неї є надія на життя вічне. Хіба могли б ми жити, веселитися, працювати, навіть терпіти страждання, якби ми були цілком пригнічені фактом неминучості смерті? Ні, лише віра в перемогу життя над смертю дає людині силу жити і навкруги себе бачити утвердження життя.
Що таке всесвіт з його мінливістю і тимчасовістю всіх організмів, що його населяють? Це є не що інше, як всесвітнє кладовище, на якому щохвилини, на всіх його просторах, ми бачимо смерть. І людина не може не визнавати цих фактів смерті, але вона відкидає смерть. Для людини світ – не царство смерті, а навпаки – царство перемоги життя, царство подолання смерті життям. Коли своїм розумом ми осягаємо минуле, то помічаємо, що все те, що було колись, померло і його вже не стало. Але люди ніби закривають очі на те, що померло, а звертають увагу на те, що тоді жило; вивчають життя через минуле, навіть на руїнах смерті.
Для людини смерть і воскресіння мають велике духовне значення. З моральної точки зору, смерть є гріх, а воскресіння – перемога над гріхом, подолання гріха. Людство, “мертве через злочини і гріх” (див.: Еф. 2, 1), завжди прагне й морального воскресіння, єднання з найвищим добром, яке мало б вічне значення.
За останні століття наука зробила багато для полегшення людської праці, але любові, надії, утіхи й радості, як це ми маємо у Христі, ніяка наука не може нам ні дати, ні чимось замінити. Ми любимо нашу багатостраждальну Україну, любимо її природу, наші поля, ліси і луки; на рідній землі нам легше працювати, легше й помирати; але ця любов дає нам повне задоволення тільки тоді, коли ми єднаємося з вічним Божим життям, коли й на саму природу ми будемо дивитись, як на дар Божий, і не будемо руйнувати Божу природу своєю гріховною діяльністю. Незабруднена природа має велике значення для людини, але що вона значить, коли нема життя!? Ми хочемо вічно жити, і тільки Христос, що воскрес із мертвих, говорить нам: “Я є хліб життя; хто вірує в Мене, має життя вічне” (Ін. 6, 47–48).
У складних нинішніх умовах, коли Україна переживає тяжке економічне становище, наша віра у вічне життя дає нам силу перемагати страждання і вірити в те, що після Голгофи настане Воскресіння, наш український народ подолає всі негаразди сьогодення і з Божою допомогою буде жити в мирі і добробуті. Наша свята Церква закликає всіх віруючих до миру і злагоди.
В ці радісні пасхальні дні сердечно вітаю вас, дорогі отці, браття і сестри, з святом Пасхи Христової і молитовно бажаю, щоб Воскреслий Христос зміцнив наші душевні й тілесні сили і дарував усім нам благодатну допомогу перенести всі випробування, які випали на нашу долю. Нехай ніщо не потьмарює в нас духовної радості. Будемо благати Воскреслого Христа, щоб Він послав Україні духовне оновлення, дарував людям Своїм силу і благословив усіх нас миром, бо Йому належить слава, честь і поклоніння на віки віків. Амінь.
Воістину Христос воскрес!
1994 р.