Apologet
Апологет : православний апологетичний сайт
Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним Українського Екзархату
Смерті святкуємо умертвіння...
іншого, вічного життя початок…
(7 пісня Пасхального канону)
Дорогі браття і сестри!
Христос воскрес!
У земному житті є явища, які ми спостерігаємо дуже часто, але вони від цього не втрачають своєї краси та свого впливу на нас. Щороку ми зустрічаємо весну і не перестаємо радіти їй. Ми любимо сонячне світло, і воно завжди викликає в нас добрі почуття. Тим більше наше серце ніколи не перестає радіти святу Пасхи Христової.
Для нас Пасха – це значно більше, ніж одне з християнських свят, більше, ніж щорічний спомин однієї з великих подій минулого. Кожен, хто відчув хоча б один раз у житті радість Пасхальної ночі, той розуміє, що її не можна порівнювати ні з якою іншою радістю. У чому ж ця радість? Чому ми нескінченно повторюємо: “Христос воскрес!”, і чому ми співаємо на великодній ранній: “Нині все наповнилось світлом: небо і земля і пекло”? В якому розумінні ми “смерті святкуємо умертвіння, пекла руйнування, іншого життя вічного початок”?
На всі ці питання відповідь одна: нове вічне життя, яке майже дві тисячі років тому засяяло з гробу, було дане віруючим у Христа. Це життя дарується нам у день нашого хрещення, коли, за словами апостола Павла, ми були “поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес з мертвих… так і ми в оновленому житті почали ходити” (Рим. 6, 4).
У події Воскресіння Христового зосереджені всі радості нашої віри. Ісус Христос, наш Спаситель, не залишився мертвим у гробі; Він воскрес, а це означає, що ми спасенні від гріха і смерті. Людина вже не підвладна смерті. І хоча “смерть панує над родом людським, але не вічно”. Ми завжди будемо жити, бо Той, Хто воскрес з мертвих, “смертю смерть подолав”.
У Воскресінні Христовому ми одержали священний дар життя. Цей дар рішуче змінює наше ставлення до всього у світі, включаючи смерть. Воскреслий Христос дає нам можливість твердити: “Смерті нема!”. Звичайно, в земному житті ми зустрічаємо смерть лицем до лиця, і одного разу вона прийде по нас. Але ми віримо, що Своєю власною смертю Христос змінив саму сутність смерті. Він зробив її переходом, пасхою, – переходом до Царства Божого, перетворюючи найбільшу з трагедій на остаточну перемогу. Як перша людина зробила нас причетними до смерті, так Христос зробив нас співучасниками Свого Воскресіння. Ось чому наприкінці великодньої ранньої Церква проголошує: “Воскрес Христос, – і життя торжествує! Воскрес Христос, – і мертвих більш немає!”
Радіючи в день Пасхи, ми святкуємо те, що одного разу відбулося в історії і продовжує відбуватися з нами. Бо кожен з нас одержав дар нового життя, дістав можливість приймати його і жити ним. Перед нами відчинені двері Царства Божого. Нам подаються благодатні сили очищатися від гріхів. Ми віримо в Бога і прагнемо виконувати Його заповіді, і в усьому цьому – джерело найвищої для нас радості.
У земному житті є багато радостей, але радість життя з Богом у душі – це вічна радість. Вона починається тут і в неї нема кінця. Про неї говорив Спаситель перед Своїми стражданнями: “Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас” (Ін. 16, 22). Радість знати Бога, вірувати в Нього і носити Його у своєму серці дає сили людському духу перемагати всі випробування, хвороби і страждання. Вона надихає віруючу людину на подвиги в ім`я любові до Бога і до ближнього.
Така віра Церкви, стверджена і доведена незліченними сонмами святих мужів і жон. І проте хіба ми не бачимо на власному досвіді, що в нас дуже рідко буває ця віра, що ми постійно зраджуємо те нове життя, яке одержали в дар від Христа, мовби Він і не воскрес з мертвих, начебто Воскресіння Христове нічого не означає для нас, християн?
І все це тому, що ми забуваємо про нашу віру. Ми завжди так заклопотані життєвими турботами, що забуваємо про найголовніше – про сенс життя. І від цієї безпам’ятності й гріховних падінь наше нове життя у Христі знову стає “старим”, дрібним, темним, позбавленим всякого смислу. В житейській суєті ми навіть забуваємо навіть про смерть, і ось в години земного приємного життя вона приходить до нас – жахлива, неминуча і безглузда. Іноді ми усвідомлюємо наші гріхи й каємось, та ми не віддаємось усією душею новому життю, дарованому нам Воскреслим Христом. Ми часто живемо так, наче Христос і не страждав за нас на хресті і не воскрес з мертвих задля нашого спасіння.
Особливо прикро усвідомлювати, що ті, хто називає себе християнами, виношують теорії так званої “обмеженої ядерної війни”, безрозсудно марнуючи все найкраще і найдорожче на шалену гонку озброєнь. Ніби в ім`я Бога вони готові розв`язати атомну війну і знищити людство та саме життя – цей священний дар Божий, заради якого вмер і воскрес Христос. Перед лицем ядерної катастрофи здорові церковні сили в усьому світі засуджують ядерну війну як гріх проти Бога і злочин проти людства. Церква закликає весь християнський світ об`єднатися з усіма людьми доброї волі і рішуче заступити дорогу ядерній війні. Скликана минулого року за її ініціативою Всесвітня конференція представників всіх релігій з 90 країн світу звернулася до усіх релігійних людей і всіх урядів: священний дар життя має бути врятований від атомної катастрофи. Ми віримо, що як Христос переміг смерть, так здорові і добрі сили в усьому світі з Божою допомогою не допустять ядерної катастрофи і збережуть мир на землі.
Дорогі браття і сестри! Сердечно поздоровляю вас з великим святом Пасхи і молитовно бажаю вам духовної радості й великих милостей від Воскреслого Христа. Будемо гідні носити ім`я християнина в нашому громадському, особистому й родинному житті. Нехай радість, мир і любов супроводять усіх нас в усі дні нашого буття! Нехай благословить Воскреслий Христос миром нашу країну і всі народи землі! Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіма вами! Амінь.
Воістину Христос воскрес!
1983 р.
МОЛИТОВНИК
НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)
МЕЧ ДУХОВНИЙ
