Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним Українського Екзархату
Смерті святкуємо умертвіння...
іншого, вічного життя початок…
(7 пісня Пасхального канону)
Дорогі браття і сестри!
Христос воскрес!
Скільки радості і внутрішньої сили ми вкладаємо в ці слова! 3 яким духовним піднесенням повторюємо їх безліч разів у пасхальні дні! У словах “Христос воскрес!” і “Воістину воскрес!” – суть нашої віри, непохитність нашої надії та повнота вічної радості й блаженства.
Пасхальне торжество має свою причину. Вона полягає в тому, що ми віримо в перемогу Ісуса Христа над смертю. “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав” – такими словами Церква виражає нашу віру у Воскресіння. І хоч після Воскресіння Ісуса Христа люди продовжують умирати, однак з Воскресінням Христовим смерть втратила свою незворотну силу.
До Воскресіння Христа світ не знав цієї радості. Смерть чорною тінню висіла над людьми і над усіма їхніми діяннями. Внаслідок неминучості смерті кожної людини, сенс життя здавався незрозумілим. Не тільки язичники, що не знали істинного Бога, але навіть іудеї, які мали Богоодкровенний закон, перед фактом смерті були безмовні. До Воскресіння Христового смерть була у кричущій суперечності з жадобою життя, що живе у глибині душі кожної людини.
Воскресіння Христове дало нам надію на вічне життя. В пасхальні дні християни особливо урочисто святкують смерті умертвіння, пекла зруйнування, початок іншого, вічного життя. Святий Іоан Золотоустий говорить: “Сьогодні знищені кайдани смерті й подолана перемога пекла... Тому хай ніхто не боїться смерті, бо нас визволила Спасова смерть. Воскрес Христос – і життя торжествує” (Великоднє слово).
Воскресіння Христове є наріжним каменем християнства, без якого його нема і не може бути. “Якщо Христос не воскрес, – говорить апостол Павло, – то віра ваша марна” (1 Кор. 15, 17). Христос воскрес силою Свого Божества. Інакше й бути не могло, тому що неможливо було “тлінню втримати Начальника життя”.
Воскресіння Христове є запорука нашого майбутнього воскресіння. Бо, за словами апостола Павла, “якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес” (1 Кор. 15, 13). Ще в дні Свого земного життя Господь сказав апостолам: “Я є Воскресіння і життя; хто вірує в Мене, якщо і помре, оживе” (Ін. 11, 25).
Православну віру справедливо називають релігією воскресіння. Людина, яка відчуває вмирання своєї душі, лине до джерела життя і Воскресіння – Христа Спасителя. Православний християнин пізнає “силу Воскресіння Його (Христа)” (Флп. З, 10) в оновленні своєї душі, у воскресінні внутрішньої людини. Радість воскресіння, радість нового життя у Христі спонукає християнина втілювати її в повсякденному житті. Все, що несе смерть, усе, що перешкоджає духовній радості людини, – все це належить переможеному пеклу, яке намагається відновити свою назавжди втрачену владу.
Воскреслий Ісус Христос дає нам силу для боротьби з гріхом і для перемоги над ним. І сьогодні, майже через два тисячоліття, Господь Ісус Христос воскрешає наші душі й надихає нас на самовіддане життя в ім`я любові до людини. Так, Господь наш Ісус Христос живе у Своїй Церкві, Він перебуває в серцях віруючих і в наші дні. Гріб, який не втримав Христа, безсилий утримати і віруючих в ім`я Його. “Смерте, де твоє жало? Пекло, де твоя перемога? Воскрес Христос, і тебе подолано. Воскрес Христос, і радіють ангели” (Слово святого Іоана Золотоустого на Пасху).
Для християнина Воскресіння не є актом тільки майбутнього. Вічність починається на землі і продовжується за гробом. Вона народжується в той момент, коли ми відчиняємо двері нашого серця Ісусові Христу як нашому Господу і Спасителю, коли входимо з Ним в особисте спілкування в молитві, в читанні Святого Письма, коли найтісніше єднаємося з Ним у таїнстві святої Євхаристії, коли служимо з християнською любов`ю нашим ближнім, нашому народові.
Великодня радість, радість Воскресіння має бути в душі християнина завжди, але зберегти її може тільки чисте й непорочне серце. Духовна радість досягається ціною великого подвигу. Та путь, якою вела нас Свята Церква до світлоносного свята Пасхи, є образ такого подвигу і сходження. В час Великого посту Церква закликала нас до покаяння в гріхах, до оновлення розуму й серця, повернення до свого Небесного Отця, до залишеного нами Отчого дому. У дні Страсного тижня вона відкрила нам у хресних стражданнях і смерті безмірну любов Божу до грішної людини, і тим самим нагадала нам, що людський рід може спастися тільки жертовною любов`ю. Радість Воскресіння Христового є завершення і наслідок цього подвигу. Цю радість ми відчуваємо навіть у відроджуваній красі Божого світу, в навколишній природі, яка прокидається від зимового сну.
Усе зло світу перемагається Воскресінням Христовим, і під його промінням зникають хвороби, страждання й людська несправедливість, бо Христос наповнює Собою все. Він приносить віруючим в ім`я Його впевненість в остаточній перемозі добра над злом, у вічному торжестві добра.
Ця надія повинна надихати християн на самовіддану працю для блага наших ближніх і нашої країни в ім`я миру на землі. Христова любов кличе нас з усіма людьми доброї волі робити все можливе для збереження життя на землі і всього створіння Божого.
У ці пасхальні дні, в дні свята перемоги життя над смертю, 35-ліття Перемоги, наша Православна Церква знову звертається до всіх християнських Церков, до наших зарубіжних співвітчизників, до всіх людей доброї волі із закликом об`єднати свої зусилля і не допустити виникнення на землі ядерної війни. В ім`я Христове, заради десятків мільйонів людей, що принесли своє життя на вівтар Перемоги у Другій світовій війні, наша Церква закликає врятувати людство від загибелі і сприяти встановленню в усіх кінцях землі справедливого миру.
Преосвященні архипастирі, боголюбиві пастирі, чесні ченці та черниці, улюблені браття і сестри, наші дорогі співвітчизники, сердечно вітаю вас зі святом Святої Пасхи і молитовно бажаю, щоб Воскреслий Христос зміцнив наші душевні й тілесні сили та дарував усім нам благодатну поміч на діла добрі!
Підносячи молитви до Господа нашого Ісуса Христа, благаймо Його, щоб Він благословив Вітчизну нашу, послав людству духовне оновлення, дарував людям Своїм мир і благоденство, бо Йому належить честь і поклоніння на віки віків. Амінь.
Воістину Христос воскрес!
1980 р.