foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним Українського Екзархату
 
Смерті святкуємо умертвіння...
іншого, вічного життя початок…
(7 пісня Пасхального канону)
 
Дорогі браття і сестри!
Христос воскрес!
 
Скільки радості і внутрішньої сили ми вкладаємо в ці слова! 3 яким духовним піднесенням повторюємо їх безліч разів у пасхальні дні! У словах “Христос воскрес!” і “Воістину воскрес!” – суть нашої віри, непохитність нашої надії та повнота вічної радості й блаженства.
Пасхальне торжество має свою причину. Вона полягає в тому, що ми віримо в перемогу Ісуса Христа над смертю. “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав” – такими словами Церква виражає нашу віру у Воскресіння. І хоч після Воскресіння Ісуса Христа люди продовжують умирати, однак з Воскресінням Христовим смерть втра­тила свою незворотну силу.
До Воскресіння Христа світ не знав цієї радості. Смерть чорною тін­ню висіла над людьми і над усіма їхніми діяннями. Внаслідок неминучості смерті кожної людини, сенс життя здавався незрозумілим. Не тільки язичники, що не знали істинного Бога, але навіть іудеї, які мали Богоодкровенний за­кон, перед фактом смерті були безмовні. До Воскресіння Христового смерть була у кричущій суперечності з жадобою життя, що живе у гли­бині душі кожної людини.
Воскресіння Христове дало нам надію на вічне життя. В пасхальні дні християни особливо урочисто святкують смерті умертвіння, пек­ла зруйнування, початок іншого, вічного життя. Святий Іоан Золото­устий говорить: “Сьогодні знищені кайдани смерті й подолана перемога пекла... Тому хай ніхто не боїться смерті, бо нас визволила Спасова смерть. Воскрес Христос – і життя торжествує” (Великоднє слово).
Воскресіння Христове є наріжним каменем християнства, без якого його нема і не може бути. “Якщо Христос не воскрес, – говорить апос­тол Павло, – то віра ваша марна” (1 Кор. 15, 17). Христос воскрес си­лою Свого Божества. Інакше й бути не могло, тому що неможливо бу­ло “тлінню втримати Начальника життя”.
Воскресіння Христове є запорука нашого майбутнього воскресіння. Бо, за словами апостола Павла, “якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес” (1 Кор. 15, 13). Ще в дні Свого земного життя Господь сказав апостолам: “Я є Воскресіння і життя; хто вірує в Ме­не, якщо і помре, оживе” (Ін. 11, 25).
Православну віру справедливо називають релігією воскресіння. Людина, яка відчуває вмирання своєї душі, лине до джерела життя і Воскресіння – Христа Спасителя. Православний християнин пізнає “силу Воскресіння Його (Христа)” (Флп. З, 10) в оновленні своєї душі, у воскресінні внутрішньої людини. Радість воскресіння, радість нового життя у Христі спонукає християнина втілювати її в повсякден­ному житті. Все, що несе смерть, усе, що перешкоджає духовній ра­дості людини, – все це належить переможеному пеклу, яке намагається відновити свою назавжди втрачену владу.
Воскреслий Ісус Христос дає нам силу для боротьби з гріхом і для перемоги над ним. І сьогодні, майже через два тисячоліття, Господь Ісус Христос воскрешає наші душі й надихає нас на самовіддане жит­тя в ім`я любові до людини. Так, Господь наш Ісус Христос живе у Своїй Церкві, Він перебуває в серцях віруючих і в наші дні. Гріб, який не втримав Христа, безсилий утримати і віруючих в ім`я Його. “Смер­те, де твоє жало? Пекло, де твоя перемога? Воскрес Христос, і тебе подолано. Воскрес Христос, і радіють ангели” (Слово святого Іоана Золотоустого на Пасху).
Для християнина Воскресіння не є актом тільки майбутньо­го. Вічність починається на землі і продовжується за гробом. Вона народжується в той момент, коли ми відчиняємо двері нашого серця Ісусові Христу як нашому Господу і Спасителю, коли входимо з Ним в особисте спілкування в молитві, в читанні Святого Письма, коли най­тісніше єднаємося з Ним у таїнстві святої Євхаристії, коли служимо з християнською любов`ю нашим ближнім, нашому народові.
Великодня радість, радість Воскресіння має бути в душі християнина завжди, але зберегти її може тільки чисте й непорочне серце. Духовна радість досягається ціною великого подвигу. Та путь, якою ве­ла нас Свята Церква до світлоносного свята Пасхи, є образ такого подвигу і сходження. В час Великого посту Церква закликала нас до покаяння в гріхах, до оновлення розуму й серця, повернення до свого Небесного Отця, до залишеного нами Отчого дому. У дні Страсного тижня вона відкрила нам у хресних стражданнях і смерті безмірну любов Божу до грішної людини, і тим самим нагадала нам, що людський рід може спастися тільки жертовною любов`ю. Радість Воскресіння Хрис­тового є завершення і наслідок цього подвигу. Цю радість ми відчува­ємо навіть у відроджуваній красі Божого світу, в навколишній приро­ді, яка прокидається від зимового сну.
Усе зло світу перемагається Воскресінням Христовим, і під його промінням зникають хвороби, страждання й людська несправед­ливість, бо Христос наповнює Собою все. Він приносить віруючим в ім`я Його впевненість в остаточній перемозі добра над злом, у вічному торжестві добра.
Ця надія повинна надихати християн на самовіддану працю для блага наших ближніх і нашої країни в ім`я миру на землі. Христова любов кличе нас з усіма людьми доброї волі робити все можливе для збереження життя на землі і всього створіння Божо­го.
У ці пасхальні дні, в дні свята перемоги життя над смертю, 35-ліття Перемоги, наша Православна Церква знову звертається до всіх християнських Церков, до наших зарубіжних співвітчизників, до всіх людей доброї волі із закликом об`єднати свої зусилля і не допустити виникнення на землі ядерної війни. В ім`я Христове, заради десятків мільйонів людей, що принесли своє життя на вівтар Перемоги у Другій світовій війні, наша Церква закликає вря­тувати людство від загибелі і сприяти встановленню в усіх кінцях землі справедливого миру.
Преосвященні архипастирі, боголюбиві пастирі, чесні ченці та черниці, улюблені браття і сестри, наші дорогі співвітчизники, сердечно вітаю вас зі святом Святої Пасхи і молитовно бажаю, щоб Воскреслий Христос зміцнив наші душевні й тілесні сили та дарував усім нам бла­годатну поміч на діла добрі!
Підносячи молитви до Господа нашого Ісуса Христа, благаймо Йо­го, щоб Він благословив Вітчизну нашу, послав людству духовне онов­лення, дарував людям Своїм мир і благоденство, бо Йому належить честь і поклоніння на віки віків. Амінь.
Воістину Христос воскрес!
1980 р.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2