foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним
Української Православної Церкви
Київського Патріархату
 
Дорогі браття і сестри!
 
Наближається велична дата – 2000-ліття Різдва Христового. Весь християнський світ готується відзначити цю знаменну подію. І це спонукає подивитися на Різдво Христове, з якого почалося наше літочис­лення, глобально. Що дало християнство людству? Ми можемо говори­ти про вплив християнства на всі сфери людського життя: на розвиток культури, зокрема архітектури, образотворчого мистецтва, музики, літератури, на становлення права, утво­рення християнської сім`ї і держави. Але головне значення події полягає в сутності буття кожної окремої людини і всього людства в цілому, в ролі духовності та її місці у житті й діяльності людей і націй.
Що означає для людства Різдво Христове? Це є не тільки народження Ісуса Христа як людини. Це прихід, або пришестя, у світ Сина Божого, однієї з трьох Іпостасей Пресвятої Тройці, тобто Самого Творця, Який створив Всесвіт; це з`єднання в одній особі Божества і людської природи.
Для чого все це було потрібно? Не для Бога, а для нас, людей, було необхідним народження Сина Божого!
Якщо характеризувати стан, в якому перебувало людство дві тисячі років тому, то його гріховна розбещеність дійшла краю. Панували повальна розпуста, бага­тоженство, нестримний егоїзм і велика ненависть; врешті, – цілкови­тий відхід від Бога, заміна справжнього богошанування ідолопоклонством. Царство зла охопило все людство і, як наслідок гріховності людської природи, закон смерті запанував над ним. Тому ап. Павло від імені всіх людей із зітханням вигукує: “Бідна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерті?” (Рим. 7, 24).
Саме, щоб визволити людей від рабства гріха і закону смерті, й прийшов у світ Син Божий і, з`єднавшись з нашою людською природою, народився від Пресвятої Діви Марії у віфлеємській печері. “Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне” (Ін. З, 16). Ця вічна Божа любов до людей за своєю силою перевершує можливості людської уяви.
Бог створив людей для вічного життя. Але гріх перших людей – Адама і Єви – вніс в нашу людську природу схильність до зла і смерть. Христос Спаситель оновив нашу природу, визволив її від гріха і смерті. Після смерті і воскресіння Ісуса Христа всі люди воскрес­нуть свого часу із мертвих. Як через смерть Адама всі ми помираємо, так через воскресін­ня Ісуса Христа всі люди воскреснуть.
В цьому і полягає велич Різдва Христового і його неоціненне значення. Душа не вмирає, а тіло воскресне, незалежно від нашого бажання. Вічність всім нам забезпечена Різдвом Христовим. Але якою буде для нас ця вічність, залежить від кожного з нас. Що ми оберемо тут, на землі, з тим і підемо у вічність. Оберемо Бога – будемо вічно блаженствувати у славі Божій. Відмовимося від Бога - будемо існувати у вічній темряві зі злими духами. Оберемо добро і святість – будемо жити в Царстві Божому. Оберемо гріх і всяке зло – будемо вічно перебувати у царстві гріха.
Хай свято Різдва Христового спонукає нас завжди обирати Бога і все світле і добре, що сходить від Нього. Хай Господь надихає нас на християнське всепрощення, прагнення єдності та щире братолюбство. На цьому шляху хай зірка віфлеємська освітлює наші серця Божою мудрістю, благодатним теплом зігріває домівки, зміцнює здоров`я.
Сьогодні молитва наша радісна, святкова і світла. Помолімося ж Господу, щоб любов Христова зігріла наші серця, зміцнила нас духовно, посіяла зерна радості у спустошених душах, пом`якшила наші згрубілі та злі серця. Нехай із Різдвом Христовим у душі кожного з нас народяться любов і мир – церковний, національний, сімейний. Адже воістину, хто має любов, той сам стає джерелом правди і справедливості (Ін. 4, 14).
Сердечно вітаю вас, дорогі браття і сестри, з великим і радісним святом Різдва Христо­вого і Новим роком. Поздоровляю зі святом і всіх наших земляків-українців, які живуть за межами України і зберігають любов до рідного краю. Прославляючи народженого Христа Спасителя, дякуємо Йому за всі Його благодіяння, за радість і скорботу. Хай Господь буде милостивим до нас у випробуваннях нашої віри й любові і пронесе мимо нас чашу гніву Свого за гріхи та беззаконня наші. Хай благословення Боже перебуває над Українською державою та її народом.
Христос народився! Славимо Його!
Амінь.
 
1998/1999 р.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2