Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним Українського Екзархату
Слава у вишніх Богу, і на землі мир,
в людях благовоління.
(Лк. 2, 14)
Дорогі браття і сестри!
Мало не дві тисячі років минуло від тієї великої ночі, коли наша земля наповнилася цим ангельським співом і коли людство в особі віфлеємських пастухів уперше почуло ангельське благовістя про народження Спасителя світу. Багато віків Церква святкує Різдво Христове, і кожного разу християнин знаходить у ньому нові духовні сили, нове натхнення на подвиги благочестя і земні труди.
Ісус Христос народився, коли греко-римський світ переживав моральний занепад, коли людство перебувало в духовній темряві. На той час доброчесність і порок в очах людей майже нічим не відрізнялися і навіть саме життя втрачало цінність для тих, хто не міг задовольняти свої тваринні потреби.
Син Божий, народившись від Пресвятої Діви Марії, зійшов на землю, щоб духовно відродити людство, визволити його від гріха та смерті і дарувати йому вічне життя. Своїм пришестям Син Божий осяяв людей, “які сиділи в темряві й тіні смертній”, світлом істинного Богопізнання.
Народжений у віфлеємській печері, Христос сповістив світові, що всі люди – браття й діти Небесного Отця. Він відкрив людям, що любов є джерелом духовного життя й основою їх моральних взаємовідносин. Христос сказав: “Я є путь, істина, і життя” (Ін. 14, 6). Він не тільки проповідував високе, величне вчення, а й дарував людям благодатну силу для духовного життя.
Браття й сестри! В ці Різдвяні дні перенесімося думками у віфлеємський вертеп з його яслами. Ця вбога печера стала для нас колискою всього святого. Звідси засяяло для світу “світло розуму”. Звідси виникло для християн нове життя. Поклонімося разом з віфлеємськими пастухами Богонемовляті, що лежить у яслах, співаючи з ними ангельське славословлення: “Слава у вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління” (Лк. 2, 14). Принесімо Йому разом із “волхвами від Сходу” дари побожної вдячності та любові.
У ці радісні дні вітаю вас, преосвященні архипастирі, боголюбиві пастирі, чесні ченці та черниці, улюблені браття і сестри, і наші земляки-українці, які проживають за межами нашої країни, з святом Різдва Христового, з святом віри і любові Божественної, з святом миру на землі і благовоління Божого в людях.
Мир внутрішній і мир зовнішній – це найдорожче і найцінніше надбання людей на землі; до нього прагнуть усі розсудливі люди, його відстоюють усі ті, хто хоче жити спокійним життям, трудитися заради благоустрою цього життя, заради спільного благополуччя і щастя людей.
Наш обов`язок, обов`язок усіх пастирів Церкви, молитися за мир в усьому світі, нести проповідь християнської любові і служити справі миру та прогресу на землі.
Вітаю вас, браття і сестри, і з Новим роком, що настав. Подякуймо Богові за Його благодіяння, даровані нам у минулому році, і виблагаймо в наших щирих молитвах благословення Боже на наступний рік. Нехай цей рік і всі подальші роки будуть для нашої країни і всього людства роками миру та благоденства. Нехай Господь подає нам подвигом мирної і корисної праці служити дальшому процвітанню нашої держави і мирові на землі у славу Божу.
Амінь.
1971/1972 р