Культ (лат. cultus) – „...схилення перед чимось, безмірне звеличення або обожнювання чогось або когось” (1).
Неокульт – релігійна або містична організація, що виникла у другій половині ХХ століття.
Секта (лат. sekta – вчення, напрямок, від sequor – наслідую) – релігійна група (громада), яка відокремилася від пануючої церкви”(2). Таке поняття, як „секта”, рідко використовується у сучасній науковій лексиці (вживається переважно у журналістиці або богословській літературі) (3).
Культ є більш широким поняттям, ніж секта. Нетрадиційні релігійні та містичні культи можуть мати вигляд:
– релігійних організацій: „Церква Єднання”, „Діти Бога”, „Церква останнього заповіту”, „Богородницька церква”, „Церква Христа”, „Церква Ісуса Христа святих останніх днів”, „Біле Братерство”, „АУМ сінрікьо”;
– курсів і центрів духовного удосконалення та розвитку можливостей: Гуманітарний центр Хаббарда, Інститут душі „Атма”, „Школа ізотеричних знань”, різноманітні школи з вивчення йоги;
– філософських шкіл: „Новий Акрополь”;
– шкіл східних бойових мистецтв: „Білий Лотос”;
– можуть також набувати інших форм (4).
Існує значна кількість класифікацій нетрадиційних релігійних і містичних об’єднань, тому доцільно, на нашу думку, їх поділити наступним чином:
– християнські, котрі ґрунтуються на Біблії як основному джерелі та на особі Ісуса Христа як центральній фігурі релігійної доктрини.: „Діти Бога”, „Церква Ісуса Христа святих останніх днів”, харизмати („Слово віри”, „Перемога”, „Рух віри”, „Жива вода”, „Церква нового покоління”, „Слово істини” та інші), „Церква Христа”, „Богородницька церква”, „Апокаліптична православна церква” тощо;
– східного типу, являють собою синтез релігійних та містичних вчень, а саме: буддизму, індуїзму, даосизму, конфуціанства, сінто, йоги та фольклорних вірувань: „Міжнародне товариство свідомості Крішни”, „АУМ сінрікьо”, Сахаджа-йога, „Товариство трансцендентальної медитації”, рух Шрі Чін-Моя, групи послідовників Шрі Сат’ї Саї Баби, рух Ошо Раджніша, „Товариство Шрі Ауробіндо”, різноманітні буддиські течії (дзен-буддизм, тибетський буддизм, власне буддизм, ламаїзм) тощо;
– синкретичні, котрі поєднують в собі положення західних (переважно християнства) і східних релігійних та містичних рухів: „Біле Братерство”, „Церква Єднання”, бахаїзм, „Церква останнього заповіту” тощо;
– сатанинські, релігійний напрямок, котрий передбачає поклоніння якійсь демонічній істоті: „Церква Сатани”, „Храм Сета”, „Товариство Асмодея”, „Слуги Вельзевула”, „Чорне Братерство”, „Товариство Сатани”, „Чорне коло” тощо;
– наукологічні, котрі поєднують в собі елементи різних наук, філософських течій, релігійних та окультних напрямків.: „Церква Сайєнтології”, „Новий Акрополь”, „Наука Розуму”, „Вогняна квітка”, різні психотехніки, Іванівство та інші;
– містичні (езотеричні), котрі спираються на „езотеричні” та часто містять у собі „окультні” знання (для обраних): теософія, Агні-йога, магічні групи, послідовники Андрєєва, Бердника, Рерихів, групи спіритуального характеру та інші;
– язичницькі (вчення містить положення давніх язичницьких релігій): „Рідна Віра”, „РУН Віра”, „Собор Рідної віри”, „Ладовіра”, „Ягновіра”, „Слов`янська релігійна громада”, орантійці, духоборці, Українська віра арійського обряду та інші (5).
(1) Словарь русского языка/ Сост. Ожегов С.И. – М.: 1986. – С.616.
(2)Український радянський енциклопедичний словник. – К.:Українська радянська енциклопедія, 1987. Т.3. –С.185.
(3) Новітні та нетрадиційні культи, транснаціональні об’єднання і безпека України./ Кол. авт.В.М. Петрик, Коваленко А.А., Кузьменко А.М. та ін. (ч.1). - К., 2001. - 203 с.
(4) Там само.
(5) Там само
БІБЛІОТЕКА 
