foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Не так давно у “Слові “Просвіти” було надруковано дві розлогі статті головного редактора журналу “Перехід - ІV” І. Каганця, у котрих з антихристиянських позицій трактувалося Євангеліє (автор вважав, що у Новому Завіті є пізніше й непотрібні вставки, трактував Христа як земного вождя, особливо наголошуючи на його нібито українському походженні і вважаючи Богоматір українкою). У останньому автор не оригінальний. Спроби видати Богу паспорт і вказати у ньому національність час від часу здійснюються в різних країнах. Так, уже на початку цього року мені доводилось чути про одного грузинського “дослідника”, який доводив, що Христос був грузином, бачити малюнок африканського художника, на котрому Матір Божа зображена чорношкірою… Я написав невелику репліку (“Навіщо Богу “п’ята графа”?), яка була видрукувана у “Слові” Просвіти” в числі 38 за минулий рік. У ній я вказав на антихристиянську та окультистську спрямованість статті І. Каганця, писання якого, як і ряду інших авторів “Переходу – ІV”, взагалі заслуговують окремої розмови.
Після публікації пішли листи-відгуки на цю дискусію з обох боків. Один з них (Галини Гармаш під назвою “У Євангелії написано”) було видрукувано у Слові “Просвіти” № 41(209) за 2003 р. Пані Галина вважає, що я помилявся, коли написав, що Діва Марія була єврейкою за походженням, що вона походила з роду царя Давида і цитує при цьому євангельський текст, де містяться слова Самого Христа (“коли Давид зве Його Господом, - як же Він йому син?”, які нібито свідчать про її правоту (Мт., ХХІІ, 45; див. і весь фрагмент: ХХІІ, 41- 46). У свою чергу я відповів своїм листом, але “Слово “Просвіти” вирішило припинити дискусію. Не хотілося б, щоб у читачів склалося враження, що протоієрей УКЦ Київського Патріархату гірше знає Євангеліє, ніж любителі історії і тому на сторінках “Християнської України” хотів би прокоментувати цей євангельський текст.
Отже, п. Гармаш вириває з контексту. Їй варто було б співставити цей епізод з іншим, де згідно із розповіддю св. євангеліста Марка про сліпого. Цей сліпий хоче, щоб його уздоровив Христос і тому він звертається до Нього: ”Сину Давидів” (Мар., 10, 48). У відповідь на цей заклик Христос не заперечує, що Він є Сином Давида і уздоровлює каліку? Варто було б звернути увагу й на свідчення вітхозавітних пророків, згідно з якими Месія має бути тільки з роду Давидового, на свідчення св. апостола Петра (Діяння Ап. 2, 29-30).
Справа в тому, що окультистам та любителям історії важко зрозуміти ці місця Євангелія, які на перший погляд нібито суперечать одне одному. Цю “суперечність” тільки тоді можна розв’язати, якщо розуміти природу Христа, “від Отця рожденного перше всіх віків”, якщо розуміти, що Бог-Син тільки воплотився в людину через Своє народження від Діви Марії. Христос є другою іпостассю Пресвятої Трійці – Богом-Сином і звичайно не потребував ніякого земного біологічного батька і Святе Письмо чітко говорить, що Діва Марія зачала від Духа Святого.
Христос не зразу відкрив людям, Хто Він є насправді, і тільки наприкінці Свого земного життя дав зрозуміти про те, що Він є насправді Сином Божим і тому Його дійсним Батьком був Бог – Отець. Тому в розмові з фарисеями Він Сам звернувся до них із запитанням: ”Що ви думаєте про Христа? Чий Він син?” і Сам же дав відповідь, підкресливши, що Він є Господом.
Якщо ж говорити про земне буття Христа, то апостол Павло не випадково вказав, що Він “тілом (виділено нами - Ю. М.) був із насіння Давидового” (Рим. І., 3). Саме так трактують дане місце видатні православні богослови, досить процитувати хоча б класичну фундаментальну працю А. П. Лопухина, де коментується наведений п. Г. Гармаш фрагмент євангелія: “Месія є Син Давидів за своїм людським походженням; але як Син Божий, Котрий походить предвічно від Отця, Він стоїть вище і Давида, і всього людства” (Лопухин А. П. Толковая Библия. - СПб., 1911-1913. (2-е перевид.: Стокгольм, 1987) - Т. 3.- С. 348).
Тепер щодо Діви Марії (Маріам), ім’я у якої до речі таке саме як у Маріам Пророчиці, сестри пророка Мойсея та первосвященика Аарона. Крім Святого Письма, Євангелія писаного, Церква (і Православна, і Католицька) на відміну від протестантів шанує і Святе Передання (Традицію), тобто Євангеліє усне, де зокрема говориться про батьків Діви Марії – свв. Якима та Анну, про виховання її при Єрусалимському храмі. Не випадково на підставі Традиції Церква святкує свято Введення у храм Пресвятої Богородиці, хоча відомостей про цю подію марно шукати у Святому Письмі.
Але і в самому Святому Письмі кожен може знайти розповідь про Благовіщення, де ангел Гавриїл називає родичкою Діви Марії св. Єлизавету – матір св. Іоана Хрестителя. Єлизавета ж була дружиною єврейського священика Захарії, а сама походила “із дочок Ааронових”, тобто коліна Аарона чи Леві, з котрого повинні були походити тодішні священослужителі в Ізраїлі. Відомий католицький богослов Д. Ріціотті, як і православні й навіть протестантські автори, відзначає: “Марія походженням з роду Давида, належала до покоління Юди” (Ріціотті Д. Життя Ісуса Христа. – Рим, 1979.- С. 238). Протестантський авторитет Генрі Геллей вважає Діву Марію та Єлизавету двоюрідними сестрами (Геллей Г. Библейский справочник. – СПб., 1998. - С. 488). Інформація про Діву Марію у Святому Письмі лаконічна, але ніщо не суперечить тому, що вона була єврейського походження, шанувала Закон.
Але припустимо, що вона була не єврейського походження. Тоді ж якого?! Де є хоч одна згадка Святого Письма, яка свідчила б про скажімо грецьке (чи українське, німецьке, китайське і т. д., і т. п.) походження Богородиці? Коли б існував хоча б один дійсний факт, що засвідчував би українське походження Діви Марії, я перший вказав би на нього. Однак як є, так є. З пісні слова не викинеш, як говориться у народі. Тим більш із Святого Письма!
 
Юрій Мицик, протоієрей УПЦ Київського Патріархату, професор, доктор історичних наук.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2