Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату
 
Дорогі браття і сестри!
Христос воскрес!
 
Щороку ми зустрічаємо весну і не перестаємо радіти їй. Ми любимо сонячне світло, і воно завжди викликає в нас добрі почуття. Тим більше наше серце ніколи не перестає радіти святу ПАСХИ ХРИСТОВОЇ.
Для нас Пасха – це значно більше, ніж одне з християнських свят, більше, ніж щорічний спомин однієї з великих подій минулого. Пасхальну радість не можна порівняти ні з якою іншою радістю. Чому ми незліченно повторюємо: “Христос воскрес!” – і чому ми співаємо на великодній ранній: “Нині все наповнилося світлом: небо і земля і глибини підземнії”? В якому розумінні ми “смерті святкуємо умертвіння, пекла знищення, іншого, вічного життя початок”?
На всі ці питання відповідь одна: нове вічне життя, яке майже дві тисячі років тому засяяло з гробу, було дане віруючим у Христа. Це життя дарується нам у день нашого хрещення, коли, за словами ап. Павла, ми були “поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих... так і ми в оновленному житті ходити почали” (Рим. 6, 4).
У події Воскресіння Христового зосереджені всі радості нашої віри. Ісус Христос, наш Спаситель, не залишився мертвим у гробі. Він воскрес, а це означає, що ми спасенні від гріха і смерті. Людина вже непідвладна смерті. І хоча “смерть панує над родом людським, але не вічно”, ми завжди будемо жити, бо Той, Хто воскрес з мертвих, “смертю смерть подолав”.
У Воскресінні Христовому ми одержали священний дар життя. Цей дар рішуче змінює наше ставлення до всього у світі, включаючи смерть. Воскреслий Христос дає нам можливість твердити: “Смерті нема!” Звичайно, в земному житті ми зустрічаємо смерть лицем до лиця, і одного разу вона прийде до нас. Але ми віримо, що Своєю власною смертю Христос змінив саму сутність смерті. Він зробив її переходом, тобто Пасхою – переходом до Царства Божого. Христос обернув найбільшу з трагедій – смерть – на остаточну перемогу. Як перша людина зробила нас причетними до смерті, так Христос зробив нас співучасниками Свого Воскресіння. Ось чому на великодній ранній Церква проголошує: “Воскрес Христос, і життя торжествує! Воскрес Христос, і мертвих більш нема!”
Радіючи в день Пасхи, ми святкуємо те, що одного разу відбулося в історії і продовжує відбуватися з нами. Бо кожен з нас одержав дар нового життя, дістав можливість приймати його і жити ним. Перед нами відчинені двері Царства Божого. Нам подаються благодатні сили очищатися від гріхів. Ми віримо в Бога і прагнемо виконувати Його заповіді, і в усьому цьому є джерело найвищої для нас радості.
У земному житті є багато радостей, але радість життя з Богом у душі – це найвища і вічна радість. Вона починається тут і в неї немає кінця. Про неї говорив Спаситель перед Своїми стражданнями: “Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас” (Ін.16, 22). Радість знати Бога, вірувати в Нього і носити Його у своєму серці дає сили людському духу перемагати всі випробування, хвороби і страждання. Вона надихає віруючу людину на подвиги в ім`я любові до Бога і до ближнього.
Така віра Церкви, стверджена і доведена незліченними сонмами святих мужів і жон. Та проте хіба ми не бачимо на власному досвіді, що в нас дуже рідко буває ця віра, що ми постійно зраджуємо те нове життя, яке одержали в дар від Христа, мовби Він і не воскрес з мертвих, начебто Воскресіння Христове нічого не означає для нас, християн?
І це все тому, що ми забуваємо про нашу віру. Ми завжди так заклопотані життєвими турботами, що забуваємо про найголовніше – про сенс життя. І від цієї безпам`ятності й гріховних падінь наше нове життя у Христі знову стає “старим”, дрібним, темним, позбавленим будь-якого смислу.
В житейській суєті ми умудряємось забувати навіть про смерть. І ось у години земного приємного життя вона приходить до нас – жахлива, неминуча і безглузда. Іноді ми усвідомлюємо наші гріхи і каємося. Але ми не віддаємось усією душею тому новому життю, дарованому нам Воскреслим Христом. Ми часто живемо так, наче Христос і не страждав за нас на хресті, не воскрес з мертвих задля нашого спасіння.
Дорогі браття і сестри! Сердечно поздоровляю вас з великим святом Пасхи Христової і молитовно бажаю вам духовної радості й великої милості від Воскреслого Христа. Будьмо ж гідно носити ім`я християнина в нашому громадському, особистому і родинному житті. Нехай радість, мир і любов супроводять нас по всі дні нашого життя! Нехай благословить Воскреслий Господь миром і добробутом Україну нашу та її народ.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіма вами. Амінь.
Воістину Христос воскрес!
 
1995 р.