Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним
Української Православної Церкви
Київського Патріархату
 
Дорогі браття і сестри!
 
Кожного року ми святкуємо Різдво Христове – найвеличніше свято всього християнства, а краще сказати – всього людства, бо Син Божий, Творець Всесвіту, став людиною. Величний і неописаний Бог не тільки наблизився до людини, але, смиривши Себе до безмежності, з`єднав Себе з людською природою. “Слово стало плоттю”, – як пише св. ап. Іоан Богослов (Ін. 1, 1).
Для чого Син Божий воплотився? Яку подію християнський світ святкуватиме у 2000-му році? Якщо мова йде лише про ще одну ювілейну дату, то це буде даремна витрата часу і коштів.
Треба серйозно задуматися над тим, заради чого Бог став людиною. Щоб дати людям закон моралі? Ні! Бог дав цей закон через Мойсея. Крім того, закон Божий записаний у серці кожної людини. Совість є закон Божий. Може, Він прийшов, щоб зціляти хворих, воскрешати мертвих, творити добрі діла, захищати бідних і скривджених? Ні! І до нього пророки творили чуда і навіть воскрешали мертвих. Для чого ж тоді Бог зійшов на землю?
Щоб побудувати рай на землі? Ні! Він, будучи Владикою неба і землі, перед славою і величчю Якого тремтить все творіння, народився не в царських палатах, а в печері, куди віфлеємські пастухи заганяли своїх овець. Він навіть не мав житла на землі. “Лисиці мають нори і птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має де голову прихилити”, – сказав про Себе Христос Спаситель (Мф. 8, 20). На землі неможливо по­будувати рай, бо там, де панують гріх і смерть, не може бути ніякого раю.
Так для чого ж прийшов Син Божий на землю? І чому народ на різдвяні свята співає: “Ой, радуйся, земле. Син Божий народився!” Син Божий зійшов на землю, щоб знищити гріх і смерть в людській природі. Він прийшов, щоб відновити Божественний закон. Гріхопадіння суттєво змінило природу людини. Плоть підпорядкувала собі дух. Матеріальні цінності стали вищими за духовні.
Христос народився, щоб побудувати Царство Боже, тобто Царство духовне, де панувала б любов, а не ненависть; правда, а не кривда; милосердя, а не жорстокість; мир, а не ворожнеча; святість, а не гріх. Він не прийшов будувати царство земне. Тому на суді у Пілата Христос Спаситель сказав: “Царство Моє не від світу цього” (Ін. 18, 56). Чому іудеї не прийняли Ісуса Христа? Тому, що вони чекали і досі чекають на такого Месію, який побудує царство земне.
Християни часто забувають про причину народження Сина Божого від Пресвятої Діви Марії. Немало серед християнських конфесій таких, що зводять християнство до задоволення суто земних потреб. Звичайно, добро людям творити треба, але Христос прийшов не для соціального служіння. Ми всі обурюємося діяльністю тоталітарних сект, бо вони спотворюють християнство, проповідують не того Христа, Який народився у віфлеємській печері. А якого ж Христа вони проповідують? Того, про якого Господь Ісус Христос попереджав своїх послідовників: “Багато хто прийде під ім`ям Моїм, і говоритиме: я Христос, і багатьох спокусять” (Мф. 24, 5).
Сутність християнства в тому, що дух має підкорити плоть, а не навпаки; саме дух має бути наріжним каменем діяльності людини. Матеріальні цінності повинні підпорядковуватися духовним. Панування матеріального в житті як окремої людини, так і в житті сучасної цивілізації в цілому стало ознакою нинішнього тисячоліття. Людство досягло великих успіхів в науці, технологіях – в усьому, що стосується матеріальних цінностей.
Але яким жалюгідним стало духовне життя! Це навіть не потребує доказів, бо ми бачимо бездуховність на кожному кроці, щодня і всюди. І все це через те, що люди змінили спосіб життя: все духовне стало для нас, людей, другорядним, а матеріальні цінності люди поклали в основу свого життя і діяльности. Не дивуйтеся, що діти не шанують батьків, а матері кидають напризволяще своїх дітей. Нехай не виникає у вас питання, чому ми, українці, такі роз`єднані. Об`єднують любов, правда, мир, жертовність, а гріх і всякого роду зло – тільки роз`єднують людей.
У ці святі дні Різдва Христового заглянемо у свої душі і правдиво оцінимо своє життя і те, що зробили, не зважаючи на свій стан у суспільстві. Якщо ми дійдемо висновку, що духовне начало переважає в нашому житті матеріальне, тимчасове, таке, що сьогодні є, а завтра зникає, то Син Божий не даремно народився. Якщо ж духовне ледь животіє, занедбане, десь лише в глибині душі, то Христос для такої людини, мабуть, даремно постраждав на Хресті і воскрес із мертвих.
Браття і сестри! Пам`ятаймо, для чого Син Божий народився від Пресвятої Діви Марії у віфлеємській печері. А я щиросердно вітаю з великим Святом Різдва Христового всю українську паству Української Православної Церкви Київського Патріархату, наших братів і сестер Московського Патріархату в Україні, а також наших співвітчизників греко-католиків і всіх християн України. Сердечно вітаю із святом весь український народ, Президента України Леоніда Кучму, Уряд, Українське військо. А також наших земляків-українців, що розсіяні по всьому світу, але які люблять Україну. Бажаю, щоб Господь Ісус Христос просвітив ваш розум і серце світлом Своєї Премудрості і любові, щоб ніхто з вас ніколи не впадав у відчай. Ніколи не забувайте, що поки людина живе на землі, у неї є надія на спасіння, Боже милосердя і вічне життя. Не забувайте, що Бог є Любов, і ця любов привела Його у віфлеємську печеру і на голгофський Хрест.
Христос народився, славимо Його!
Амінь.
1997/1998 р.