Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним
Української Православної Церкви
 
Дорогі браття і сестри!
 
Через два тисячоліття після народження Христа ми знову повторюємо радісну пісню у славу нашого Господа: “Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління”.
Сьогодні різдвяна радість лунає в наших серцях закликом до християнського єднання.
Чи всі ми вже прокинулися від гріховного сну байдужості, розбрату та безпам`ятства?
Чи знову самі тільки ангели будуть схилятися до вертепу народженого Бога, а люди, заради спасіння яких Господь “дав Сина Свого Єдинородного” (Ін. З, 16), залишаться у своїй суєті?
У світлу різдвяну ніч ми вітаємо народженого Спасителя світу, Який незбагненним чином Своїм явленням з`єднав небесне і земне. У Віфлеємі в людській подобі явилося Святе Немовля, і стало Богочоловіком, прийняло на себе всі тяготи та гріхи світу цього. Дитя Христос запалив ту єдину Віфлеємську зірку, яка сяяла у віках і освітлює нині всі висоти й глибини, і душу кожного з нас.
А що ж ми, як колись волхви, принесемо сьогодні нашому народженому Богові замість золота, ладану та смирни?
Нехай будуть дарами Господу у цю святу ніч наші гарячі молитви за помилування нас і всього українського народу та покаянні сльози через спільні гріхи наші.
Різдвом Христовим починається ще один рік нашого життя. Чому ж Господь, незважаючи на всі величезні провини наші, дає нам ще час? Чи не з тієї ж причини, що і для євангельської смоковниці? Два роки ходив до неї господар виноградника, сподіваючись знайти плід у її гілках, і, не знайшовши, вже хотів зрубати дерево. Та виноградар сказав: “Залиши його і на цей рік, – може, дочекаємося плоду?” І залишив господар смоковницю. І дала вона багато плодів.
А який же плід ми принесли Господу минулого року? Розбрат, погрози, наклепи, міжусобні побоїща в межах однієї Церкви і одного народу?
Брати й сестри! Своїм нинішнім святом Різдва Христос дарує нам, як отій смоковниці, ще рік для виправдання свого буття. І слід нам усім пам`ятати, що коли смоковниця не принесе плоду, то буде зрубана.
У святу віфлеємську ніч Різдва Христового бажаю Вам, щоб кожен приніс у цьому році Богу свій плід. Нехай це буде плід християнського всепрощення, бажання єдності та братолюбства. А на цьому шляху хай зірка Віфлеємська просвічує ваші серця премудрістю Божою, благодатним теплом зігріває домівки, зміцнює здоров`я.
Сьогодні молитва наша радісна, святкова, світла. Помоли­мося ж Господу, щоб любов Христова укріпила кожного з нас духовно, посіяла зерна радості у спустошених наших душах, пом`якшила наші згрубілі та злі серця.
Нехай із Різдвом Христовим у душі кожного з вас народяться любов і мир – церковний, національний, сімейний. Адже воістину, хто має любов, той сам стає джерелом миру і правди (Ін. 4, 14).
Сутність духовного образу Ісуса Христа є любов. “Бог є любов”, –говорить св. Іоан Богослов. Але євангельська заповідь про любов є не лише моральним вченням, яке приніс на землю Син Божий, а самим життям. Його хресний шлях, який починається з віфлеємських ясел і веде через Голгофу до примирення людини з Богом, і загального Воскресіння.
Ісус Христос не тільки бачить наші потреби, а й піклується про нас. Він входить у суть наших потреб для того, щоб задовольнити їх. Любов Ісуса Христа розширює межі Його серця, аби прийняти до нього інших. Ці “інші” – насамперед бідні, хворі та грішні. Тому Він так охоче буває серед них. Своїми братами Він називає найбідніших серед людей, знедолених, тих, що зазнали лиха в житті. Він усвідомлює Себе внутрішньо пов`язаним з їхньою долею, тому вважає особисто Йому зробленим те, що зроблено найменш захищеному з Його братів (Мф. 25, 40). З бідними Він хоче бути бідним, з гнаними – гнаним, з тими, кого спокушують бути спокушуваним, з тими, хто вмирає – розп`ятим. Він хоче приймати в Себе і в Собі нести все людське горе, бо Він єдиний спроможний його подолати. У цьому – спасенний подвиг Ісуса Христа, в якому Його любов до грішного людства полум’яніє, як любов Спасителя.
Будемо ж, улюблені брати та сестри, прославляти нашого Спасителя вірою та любов`ю. Образ Ісуса Христа повинен оживляти все найкраще в душі людини.
Адже народивши Христа у своїй душі та сповивши Його міцною вірою, добрим благочестивим життям, кожен з вас здійснить великий заповіт Христа Спасителя бути світлом і сіллю землі (Мф. 5, 13–14).
Вітаю Вас, дорогі брати і сестри, з великим святом Різдва Христового і Новим роком. Прославляючи народженого Христа, Спасителя світу, піднесемо Йому свою подяку за Його невимовні милості, даровані нам у минулому році, і просити в наших молитвах благословення Божого на новий рік та нові труди на славу нашої Вітчизни, в ім`я миру на землі.
Благословення Господа Ісуса Христа і Спаса нашого нехай буде з усіма вами!
Христос народився! Славімо Його!
Амінь.
 
1991/1992 р