Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним Українського Екзархату
 
Дорогі браття і сестри!
 
З великою радістю й духовним піднесенням святкує Православна Церква Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Майже дві тисячі літ християнський світ торжествує, згадуючи пришестя у світ Сина Божого. Син Божий, зійшовши на землю, з`єднав Своє Божественне життя з людським життям. Бог став чоловіком і Своє боголюдське життя дав братам Своїм, “що вірують в ім`я Його”.
Різдво Христове, або Боговтілення, – це подія, що сталася один раз у часі, але має силу вічності. Боговтілення, як довершене з`єднання в одній Особі Сина Божо­го двох природ, Божої та людської, з`єднання нероздільне й незлитне, – є Церква. Син Божий не просто наблизився до людини, а ототожнив­ся з нею; Сам став людиною. Пояснюючи зміст Боговтілення, святий Іоан Богослов говорить: “Життя явилось, і ми бачили, і свідчимо, і сповіщаємо вам це вічне життя, яке було в Отця і явилось нам” (1 Ін. 1, 2). Проповідь, християнства, як і щорічне урочисте святкуван­ня Різдва Христового, – це радісне, урочисте свідчення про нове життя.
Як хочеться нашому серцю і устам, особливо в день нинішнього свята, повторювати слова ангельської пісні, яка слідом за явленням ангела віфлеємським пастухам наповнила небеса:
“Слава у вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління” (Лк. 2, 14). На богослужінні ми часто чуємо ці ангельські слова. Та особ­ливо урочисто лунають вони в Різдвяні свята. Разом з ангелами ми спі­ваємо славу на небі Богові, ми славословимо, ми урочисто величаємо Господа за Його безмежну любов, яку Він явив людям народженням на землі Спасителя світу, ми дякуємо Йому за принесену на землю радість.
Ми співаємо славу Богові, бо у втіленні Сина Божого відкриваються всі глибини премудрості Божої. Тільки вона одна й мог­ла знайти засіб для примирення людей з Богом, з самими собою, та своєю совістю. “В Ісусі Христі Бог примирив із Собою світ, не ставлячи в провину лю­дям злочинів їхніх, і дав нам слово примирення”, – говорить апостол Павло (2 Кор. 5, 19).
Ми прославляємо Бога за всемогутність благодаті Божої, яка, за словом апостола Павла, виявляється тоді, коли намножується гріх (див.: Рим. 5, 20), спасає загибле, відновлює занепале, воскрешає по­мерле, оновлює зітліле. І тому всім серцем ми співаємо славу Богові!
Різдвяної ночі ангели заспівали: – “на землі мир”. Той, Хто народився у Віфлеємі, скаже напередодні Своїх страждань: “Мир залишаю вам, мир Мій даю вам” (Ін. 14, 27). Він приніс на землю закон братерства, взаємного служіння один одному, мирного співжиття. І якщо немає тепер повного зовнішнього миру серед людей і виника­ють загрози для миру на землі, то це тому, що люди ще не засвоїли законів братерства, любові й миру і не перетворили їх у життя.
Спаситель заповідав на землі мир внутрішній, тобто мир духу, що є благодатним плодом Духа Божого, Який перебуває в Церкві і живе в християни­нові. Про цей мир Спаситель говорив Своїм ученикам після Свого Воскресіння: “Мир вам” (Ін. 20, 19). Бажаючи цього внутрішнього, духовного миру, Свя­та Церква цими слова­ми багаторазово благословляє нас на своїх відправах. Мир з Бо­гом, – це, коли християнин з чистим сумлінням дивиться на небо і з чистою совістю стави­ться до людей. Такого миру повинен шукати кожен християнин. Хто його знайшов, той має велику радість в своїй душі. Мир з Богом – це життя у Христі. Христос є джерело спокою, сила духу й всепрощення в душі істиного християнина.
Різдвяної ночі ангели співали також – “в людях благово­ління”. Вони прославляли Сина Божого за те, що Він Своїм народжен­ням на землі виявив Свою милість людям, вдихнув в людство дух вза­ємної братерської любові, насадив добру волю в серцях людей. Спа­ситель назвав любов першим і головним обов`язком його учеників, основним законом Його Божественного вчення. У Своїй Осо­бі Він явив зразок любові, і заповідав нам наслідувати Його. Якщо серед людей пануватиме “добра воля”, а не зла; якщо серце буде спрямоване на діла любові, якщо люди будуть турбуватися не стільки про себе, скільки про своїх ближніх, і зрозуміють, що любов – це те дорогоцінне багатство, яке піде з нами у віч­ність. Вони будуть насолоджуватися блаженством цим в земному житті й перейдуть з ним у життя вічне.
Нинішній час, в усіх людей, що прагнуть миру, – одна думка і одне бажання, щоб утвердився мир на землі між народами. В ці дні, коли небесне благовістя про мир поособли­вому сприймається серцем, коли ангельська пісня про благовоління Бо­же до людей переможно лунає в наших храмах, – помолимось Господу: нехай осінить Він миром серця людей, нехай відверне від народів землі атомну небезпеку, що загрожує світові, і нехай настане вічний мир на землі для плідної праці на славу Божу і на добро людям. Церква закликає всі християнські Церкви, всіх християн разом з усіма людьми доброї волі робити все можливе для збереження миру на землі.
У ці дні, коли наші душі наповнюються духовною радістю, сердечно поздоровляю вас, преосвященні архипастирі, боголюбиві пастирі, чесне чернецтво, улюблені браття і сестри, з великим святом Різд­ва Христового і Новим роком. Поздоровляю з великим християнським святом і Новоліттям також і наших співвітчизників, які з волі Божої опинилися за кордоном, але в глибині ду­ші зберігають нашу віру, любов до краю своїх побожних предків, їхні добрі звичаї та разом з нами величають народженого від Пречистої Діви Марії Христа Бога, Спасителя нашого.
Нехай наповнить Христос серця наші радістю й світлом, що зася­яло світові з віфлеємської печери, і хай чує слух наш духовну ан­гельську пісню, заспівану в ніч Різдва Христового, – пісню, що нав­чає людей берегти мир між собою і між народами: “Слава у вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління”!
Нехай у новому році мир і благословення Боже перебувають на кожному, хто чинить добро (див.: Рим. 2, 10)!
Амінь.
 
1979/1980 р.