foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

В ході роботи було досліджено стан освіти Російської Православної Церкви у XIX столітті з точки зору відповідності духові того часу і назрілим потребам суспільства. Ми дійшли висновку, що у багатьох випадках реформи духовно-навчальної системи були відображенням прагнення вищих державних і церковних осіб вдосконалити її. Детальний аналіз матеріалів свідчить, що освіта в Росії XIX століття була позбавлена централізації, а, відповідно. І систематизованого управління. Реформи були спрямовані на утвердження єдиного зразка викладання, що полягав би у однаковому устрої, керуванні, викладанні та підбору кадрів.
Отже, перша реформа 1808-1814рр була спрямована на централізацію управління та одноманітність устрою навчальної, виховної та економічної частин по всіх духовних школах Росії, поділених за чотирма академічними округами і підпорядкованими Комісії Духовних Училищ при Святійшому Синоді. Недоліком цієї реформи було перевантаження академій канцелярськими справами.
Реформа 1840-х – 50-х років була втіленням особистих амбіцій обер-прокурора Св. Синоду графа Протасова, який хотів надати освіті вузько-практичний характер із застосуванням до умов пастирської діяльності. Він запровадив викладання медицини, сільського господарства та інших природничих наук. Недоліком цієї реформи було те, що духовною сферою керувала світська особа відповідно до своїх уявлень. Для студентів це мало наслідком те, що велика кількість другорядних предметів відволікала їх від вивчення основних – богословських.
Третя реформа 1867-69рр була зумовлена недоліками попередньої і спробою повернутися до реформи 1808-1814рр. Однак спроба відновити освітню систему з точністю була безглуздою, і реформування здійснювалося із врахуванням тогочасного стану Церкви і суспільства, що призвело до її спеціалізації.
Четверта реформа 1884р стала реакцією на попередню і була направлена на спрощення порядку управління академіями та зміцнення їхньої адміністративної влади. У навчальних програмах відбулися зміни, спрямовані проти спеціалізації. Предмети поділялися на обов’язкові і тематично згруповані на вибір. Посилилась цензура і, відповідно, знизився науковий рівень богословських досліджень.
Таким чином, доходимо висновків, що реформування духовної освіти в Росії XIX століття мало на меті позитивні зміни як в управлінні, так і у викладанні. Проте, матеріальні та управлінські засоби не виправдовували себе, оскільки не було можливості здійснити усі наміри на непідготовленому “грунті”, бо кожна реформа була надто кардинальною. В Україні ці реформи здійснювалися за загальним всеросійським планом. Вона впроваджувалась у життя через Київську кафедру і Київську Академію під впливом діяльності Київського митрополита. Свого часу у справу освіти найбільший внесок зробили такі митрополити: Євгеній Болховітінов, Філарет Амфітеатров, Арсеній Москвін, Іоаникій Руднєв, Гавриїл Бонулеско-Бодоні, Серапіон Олександровський.
Запровадження Святійшого Синоду в 1721р не стосувалося безпосередньо освіти, але, безперечно, мало в історії більш негативний, ніж позитивний вплив на загальне церковне життя. Це було зумовлено діяльністю Синоду, який, по суті, був державним відомством. Усі зміни і усі реформи, зокрема, виходили від Святійшого Синоду із затвердженням імператора. Повноваження синодальних чиновників у сфері освіти найбільше проявилися при обер-прокурорстві Протасова та його “одноосібній реформі” 1840-х – 50-х років. Загалом період XIX століття був бурхливим для освітньої системи РПЦ.
В цьому ж столітті народились і діяли багато всесвітньовідомих вчених, богословів, істориків, діячів та ієрархів Церкви, які робили свій внесок у науку і духовну освіту руського, а також українського суспільства. Незважаючи на русифікаторський напрямок імперської політики, вже в кінці XIX століття у духовній освіті почали помічатися національні настрої. Цьому чимало сприяли діячі духовно-навчальних закладів на українських землях. Незважаючи на перераховані недоліки, не можна недооцінити роль, яку відіграли реформи у XIX столітті для розвитку освіти в Україні і донині.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2