Ви тут: Головна
Apologet
Апологет : православний апологетичний сайт
Якщо зібрати всіх архієреїв із трьох православних конфесій України, то з них можна сформувати цілий полк. За всієї поваги до архієрейського сану слід зазначити, що інтелектуальний, а часом і моральний, рівень сучасних владик залишає бажати кращого. Не з кожним із преосвященних і високопреосвященних можна поговорити на теми, що виходять за межі підвідомчої єпархії. На жаль, це невід’ємний наслідок як колишнього панування тоталітаризму та атеїстичної влади, так і нинішньої деградації освіти загалом і церковної зокрема. Серед «освіченої» когорти православного єпископату позитивно вирізняються ті, що крім церковної освіти здобули ще й світську. Наявність таких людей серед «князів Церкви» вселяє надію в те, що Православна церква в Україні таки відродиться не лише кількісно, а й якісно, тобто духовно та інтелектуально.
03 травня 2007 року з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійшого Патріарха Філарета Синодальне управління духовно-патріотичного виховання у зв’язках із Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України у Свято-Покровському храмі на Солом’янці м. Києва провело ПЕРШИЙ З’ЇЗД ВІЙСЬКОВИХ СВЯЩЕНИКІВ (КАПЕЛАНІВ) УКРАЇНИ. Тема З’їзду була визначена як «Діяльність Синодального управління щодо надання допомоги Збройним Силам та іншим військовим формуванням України у покращенні духовно-патріотичного виховання військовослужбовців».
Лідер групи "Аліса" Костянтин Кінчев розповів, що перед кожним виступом запрошує православного священика, щоб він освятив сцену і концертний зал, повідомляє "Інтерфакс".Рок-cпівак заявив також, що завжди носить з собою алюмінієвий хрестик і маленьку ікону.
"Перед кожним концертом молюся Господеві і запрошую священика, щоб він очистив зал від всякої скверни. Віра і Церква допомагають мені жити. Я християнин – рядовий ополченець проти диявола", - розповів Кінчев, додавши, що хрестився сам і хрестив своїх дітей.
5 жовтня. Сьогодні почалось моє життя, хоч мої батьки про це поки що не знають. Я дівчинка, у мене буде русяве волосся і голубі очі. Все вже визначено, навіть те, що я буду любити квіти.19 жовтня. Дехто вважає, що я ще не людина. Але я справжня людина, також як маленька крихта хліба все ж таки є справжнім хлібом. Моя мама є, і я також є.
23 жовтня. Я вже вмію відкривати рот. Подумати тільки, через рік я навчусь сміятись, а потім і говорити. Я знаю, що моїм першим словом буде «мама».
25 жовтня. Сьогодні почало битись моє серце.
Віра – невід’ємний елемент нашої психіки. Ми знаємо, що за своєю природою невіруючих людей не буває. Марновірство – це викривлене спрямування нашої віри і зароджується воно, ще у ранньому дитинстві, коли ми починаємо пов’язувати певні події з нашого життя з якимись прикметами. Такі надумані зв’язки виникають від прагнення людини дати пояснення і в усьому встановити зв’язок, від прийняття помилкового за істинне. Потрібно пам’ятати, що марновірства – це скоріше, наші забуті дитячі страхи та фантазії, які, часом випливаючи з підсвідомості, спотворюють життя людини, проявляючись у різних формах, оманливих символах та діях. Природа не терпить порожнечі, і там, де немає істинної віри з’являються її штучні замінники. Практично неможливо боротися з марновірством, якщо немає стрижня справжньої віри. Без стійкої опори, без критерію істинності, людина зі своїм спотвореним уявленням про Бога і світ завжди впадає у крайнощі та сама для себе і свого середовища створює власні моделі віри, що, як показує життя, всі вони „ламаного гроша” не варті.
Історико-канонічна Декларація Архієрейського СоборуУкраїнської Православної Церкви Київського Патріархату
З метою роз’яснення позиції Української Православної Церкви Київського Патріархату щодо канонічного статусу нашої Церкви, її поглядів на ситуацію в українському православ’ї, шляхів припинення існуючого розділення Православної Церкви в Україні та утвердження єдиної Помісної Української Православної Церкви, на підставі Священного Писання та Священного Передання, канонів та історичного досвіду буття Вселенської Православної Церкви Архієрейський Собор УПЦ Київського Патріархату проголошує цю історико-канонічну Декларацію.
Плащаниця (саван) — вражаюче свідоцтво правди, свідоцтво надлюдської любові, якщо обман — плід надлюдського генія.
Винятковість та неповторність іденти
чного образу, відображеного на савані, роблять його найпотаємнішим предметом. Виникає враження, що ми перебуваємо на порозі таємниці, яка не є такою для віруючих людей, але для вчених та істориків — стає предметом обговорень та дискусій. Предметом торжества свідомості над розумом.
Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним
Української Православної Церкви Київського Патріархату
Дорогі браття і сестри !
ХРИСТОС ВОСКРЕС !
Першим словом воскреслого Ісуса Христа, з яким Він звернувся до жон-мироносиць, цих перших благовісниць Його Воскресіння, було: „Радуйтеся!”. Чому вони повинні були радуватися? Не тільки тому, що побачили живим свого Учителя, а тому, що була переможена смерть у людській природі. В особі воскреслого Ісуса Христа людська природа визволилася від гріха і смерті. Ця світла звістка наповнила серця жон-мироносиць, а згодом і серця апостолів невимовною радістю. Апостольське благовістування відтоді почало зводитися до Воскресіння Ісуса Христа, а значить, до перемоги над смертю. Смерть є найбільшим ворогом людей. Вона припиняє людську діяльність і перетворює на ніщо труди людини.
Молитва – є велика зброя, найбільший скарб, невичерпне багатство, пристановище благості. Вона самого царства сильніше. Тому нерідко бувало, що хто страждає лихоманкою, лежить на одрі, його чекають лікарі, охоронці, слуги, воєначальники: і ні мистецтво лікарів, ні присутність друзів, ні послуги домочадців, ні достаток ліків, ні дороге начиння, ні безліч грошей, ні інша яка не-будь людська допомога не в змозі полегшити його недузі; але якщо прийде той, що має відвагу до Бога і торкнеться тільки тіла, і створить над ним чисту молитву, то вилікується вся тілесна недуга. І чого не в силах було зробити багатству, безліч тих, що прислужують, знання досвідченості і велич царства, те в змозі зробити молитва одного бідного і убогого. 
Кожен з нас у своєму житті хоча б один раз задавав собі запитання: що трапилось з нашим суспільством, звідкіля взялось це насильство, жорстокість та грубість? Чому закам’яніли серця нашої молоді, майбутнього суспільства? Чому розпадаються молоді сім’ї? Чому в дитячих будинках стільки самотніх дітей? Чому батьки вбивають своїх ще ненароджених дітей? Чому?МОЛИТОВНИК
НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)
МЕЧ ДУХОВНИЙ
