Усі астрологічні прогнози можна умовно розділити на два види: примітивні, для видурювання дрібних кишенькових грошей та поважніші, для висмоктування більш серйозних грошових сум. До першого типу належать гороскопи, які друкуються майже у всіх газетах та журналах, також розповсюджуються через радіо, телебачення, а тепер уже й через sms повідомлення. Такий гороскоп складається звичайними працівниками ЗМІ, які володіють певними літературними здібностями та мають непогану фантазію. Ці гороскопи друкуються щоденно і їхня особливість полягає в тому, що вони дуже розмиті за змістом. Тобто такий гороскоп підійде будь-якій людині. Беззмістовність таких астрологічних прогнозів було продемонстровано редактором однієї великої щоденої газети, який був вимушений друкувати застарілі гороскопи тоді, коли нові не встигали потрапити у свіжий номер газети. А позаяк жоден із читачів не висловив свого обурення з приводу неправильних гороскопів, редактор прийняв рішення друкувати повторно застарілі гороскопи замість нових, і на цьому реально економити кошти на гонорарах. Сьогодні цим винаходом користується більшість видань.
Гороскопи другого виду, пишуться на замовлення для окремих людей, переважно можновладців. Люди, які мають кошти і бажають якимось чином перестрахувати своє майбутнє, є постійними клієнтами різних шарлатанів: хтось довіряє своє майбутнє бабці – ворожці на картах, хтось надає перевагу ворожінню по руці, інший – на кавовій гущі чи воску. Ті ж, хто пропонує відкрити наше майбутнє „ по зорях ” , переконують у тому, що в астрології існують чіткі і непохитні правила та закономірності.
Священною книгою астрономів є праця Птоломея –„ Tetrabiblios ”. Ця праця користується величезним авторитетом серед астрологів, оскільки в ній викладено основні засади їхнього вчення. Прихильники астрології вважають її справжньою наукою і стверджують, що саме їм відоме майбутнє, яке їм відкривається за допомогою небесних світил. Для того, щоб зрозуміти, на що саме опираються сучасні астрологи ми коротко пригадаємо її історію.
Спочатку була практична і твереза астрономія, що виникла внаслідок спостереження людьми за небесними світилами і пов’язаними з цими змінами у природі. Такі спостереження допомогли людям скласти сільськогосподарський календар, вираховувати поліття, рахувати дні тижня, місяці, роки тощо.
Так само як у біологічному світі існують паразити, що живуть за рахунок здорових організмів, так і в науковому світі кожну здорову науку супроводжує псевдонаука. В даному випадку це – астрологія, представники якої стверджують, що небесні світила впливають не лише на землю, а й формують долі її жителів – людей.
Історично астрологія зародилась у Вавилоні і тісно переплетена з давніми релігійними віруваннями та культами межиріччя. У древньому Вавилоні астрологи поряд з іншими оракулами почали займатися прогнозами державних справ, провіщаючи долі країн та окремих її громадян. У Грецію астрологія потрапила під час великих завоювань Олександра Македонського ( IV ст. до н.е.) і набула значного поширення, розвитку та вдосконалення. У часи середньовіччя інтелектуальний центр перемістився в країни Сходу, і тут астрологія знаходить багато прихильників, які іменують її „найбільш благородною і досконалою з наук”. До Європи астрологія повертається вже оповитою покровом східної магії. Наприкінці XIX ст. – на початку XX ст. суспільство зазнає релігійної кризи, духовність людей занепадає. А коли в душі людини утворюється вакуум, де немає місця для Бога, то він поступово заповнюється різними екзотичними, окультними та езотеричними вченнями. І в цей період широкої популярності набуває астрологія.
Тут уже згадувалося про Птолемея та його „Чотирикнижжя” або ж „ Tetrabiblios ”. Так ось у цій праці він пов’язує знаки Зодіаку, положення Сонця, Місяця, Меркурія, Венери, Марса, Юпітера та Сатурна з датою народження людини. Птоломей писав, що, знаючи час народження людини, положення планет та знаків Зодіаку, можна передбачити майбутнє людини. Планети проходять по своїх орбітах через умовний пояс на небі, який називається Зодіак, до якого входять 12 сузір’їв (стрілець, водолій, риби і т.д.) і він поділяється на 12 частин, названі астрологами „оселі”. Гороскоп – це своєрідна схема, на якій показано як розміщуються знаки Зодіаку, планети та „оселі”. Астрологи вважають, що кожна планета справляє певний вплив на духовний або фізичний стан людини, його характер, поведінку, соціальні властивості. Так, вони пояснюють, що вплив Сонця, Місяця, Венери, Юпітера – позитивний, а ось інші планети вважаються негативними або ж нейтральними. Юпітер слугує признаком розуму, оптимізму, успіху. Марс символізує свободу, розвиток, войовничість, самолюбство… Таку характеристику має кожна з названих нами планет.
Але хто наділив якостями планети? Чому одне світило має позитивні якості, а інше – негативні? Це пов’язано з древніми релігійними віруваннями, згідно з якими планети наділялись якостями богів, імена яких вони носять. Птолемеєва астрологія ґрунтувалася на релігійному поклонінні світилам. Зірки вважалися богами, які мали розум, почуття та волю. Вони могли радіти чи гніватися, оскільки були наділені людськими рисами характеру. І саме тому, що зірки сприймалися богами (імена цих богів вони носять і до сьогодні – Марс, Меркурій, Сатурн, Венера та ін), вони здатні впливати на долю людини. Боги-зорі знали, як діяти в тій чи іншій ситуації і саме тому Птоломей стверджував, що зірки мають реальний вплив на людину. Позиція Птоломея стосовно астрології була досить популярною у давнину, оскільки, згідно з древніми політеїстичними віруваньнями була цілком виправданою. Певного курйозу набирає популярність досліджень Птоломея серед сучасних віщунів – астрологів, адже ж сьогодні не ми поклоняємося богам – зорям.
Є й інші цікаві моменти в історії розвитку астрології, що стосуються її принципових положень. Птоломей бачив неозброєним оком лише Сонце, Місяць, Меркурій, Венеру, Марс, Сатурн та Юпітер і тому вважав, що інших планет в нашій сонячній системі не існує.
Проте у 1781 р. було відкрито Уран, 1846 – Нептун, 1930 – Плутон, а теорія Птолемея як і всіх попередніх і наступних астрологів ґрунтується лише на самих планетах. Тут постає питання, якими були прогнози древніх астрологів – повноцінними чи ні? Відповідь астрологів на це запитання не менш цікава, хоча й передбачувана, як і їхні прогнози: мовляв, ці планети з’явилися безпосередньо перед їхнім відкриттям вченими, або ж для складання гороскопів ці планети не брали до уваги.
Дуже важливим є той момент, що до Коперника людство вважало: Земля є нерухомою, стоїть у центрі Всесвіту, а міріади зірок обертаються навколо неї. Коли ж стало відомо, що наша планета є далеко не найбільшою і знаходиться на окраїні однієї з галактик, погляд на вплив зірок мав би змінитись і тоді астрологія була б приреченою на загибель, якби не ховалася за спину своєї сумлінної старшої сестри астрономії. Відкриття минулих століть в галузі астрономії були дійсно вражаючими відтак виріс у суспільстві її авторитет і зацікавленість нею. Астрологи ж так нічого і не відкривали, а навіть дещо деградували. На відміну від астрономів, астрологи дивляться в зоряне небо окультними очима, і донині розповідають переосмислені язичницькі міфи про богів-зірок.
Цікавим є те, що астрологи не наводять ніяких аргументів на користь часу народження, як ключового моменту для створення гороскопів. Чому момент зачаття не вважати важливішим за день народження? Можливо, це було прийнято довільно?
Якщо ж індивідуальні прогнози, що складаються для кожної людини окремо, вважаються чіткими та правильними, то як пояснити масові смерті людей в авіакатастрофах чи інших стихійних лихах?
Астрологи займаються своїм ремеслом протягом тисячоліть і за цей час вони могли б стати найбагатшими та найвпливовішими людьми на планеті, оскільки вони могли б робити правильні прогнози на фондових чи товарних ринках, або ж вигравати усі можливі лотереї чи змагання. І тут пригадуються слова одного брокера: „Якщо хочеш втратити всі свої гроші, то користуйся астрологічними прогнозами при купівлі акцій”.
У книгах астрологічних прогнозів наводяться приклади коли астрологи передбачили якісь важливі події, проте ніколи не згадуються випадки, коли прогнози астрологів не справджувались. Їх незліченна кількість, та ми ж наведемо лише кілька найвідоміших:
ü У гороскопі, складеному індивідуально для французького філософа Вольтера, було сказано, що він помре у 32 роки. Коли ж Вольтеру виповнилося 60, він опублікував памфлет з вибаченнями перед астрологами, за те що дожив до такого віку;
ü астрологи не змогли назвати дату, коли почнеться Друга світова війна. А коли війна все ж почалася, вони стверджували, що Британія не візьме в ній участі;
ü американського президента Джона Кеннеді було вбито, хоча йому астрологи прогнозували перевибори на другий термін президенства.
Американські вчені провели звичайний класичний тест для астрологів. У ньому використовувалися дати народження сорока людей, двадцятеро з них були відомими злочинцями, а двадцятеро – людьми, які прожили довголітнє мирне життя. Астрологам запропонували розділити ці дві групи за допомогою гороскопів. В результаті експерименту не було простежено жодних закономірностей: законослухняні громадяни потрапляли, згідно з гороскопом, до групи злочинців і, навпаки, злочинці – до законослухняних. Більшість астрологів відмовляються від таких тестів побоюючись підірвати свою репутацію.
Виходячи з основних положень астрології мимоволі складається думка, що людина – звичайна іграшка зірок, що керують усіма сферами її життя. Так, багато з людей, які вдаються до астрологічних гороскопів, прагнуть уникнути відповідальності перед власним сумлінням, списуючи все на фатум або рок, виписаний зоряним небом.
Кожен християнин знає, що людина створена за образом і подобою Божою, а це свідчить, що людина була створена свобідною за своєю волею. Людина, як вінець творіння Божого, обирає свій шлях у житті. То як же небесні світила можуть впливати на людину, якщо вона створена вільною за своєю природою. У який спосіб небесні сфери, що є скупченням різних твердих речовин та газів, можуть впливати на нас? Мабуть, так само, як і камінь, що лежить при дорозі. Зірки створені Богом, щоб „проповідувати славу Божу” і „сповіщати про діла рук Його”, а не для того, щоб керувати людьми. Тому, людина має поклонятися Творцеві, а не Його творінню.
Роман ТАДРА,
член Науково-апологетичного товариства
св. Іустина Філософа