foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Всі атоми мають ядро, навколо якоіго обертаються електрони. У різних атомів різна кількість цих електронів. Атоми мають здатність втрачати чи приєднувіати собі електрони. Це зветься йонізацією. Всі хемічні процеси можливі тільки завдяки йонізації. Значення йонізації величезне.
Ось науковець матеріяліст Д. Данин пише, що уявімо собі, що йонізація стала неможлива*, тобто, що зв`язки електронів з ядрами стали б назавжди непорушні. Тоді природі нічого було б робити з атомами, бо атоми стали б навіки запечатаними, незмінними. Світ перетворився немов би в поштову скриньку, набиту листами, які неможливо відкрити й прочитати. Безглуздий, неприступний навіть уяві непевний світ! Уявімо тепер, що йонізація проходила б дуже легко, без усякої витрати енергії, тобто, щоб не було зв`язків атомних електронів з ядрами. Тоді світ стаїв би накопиченням голих ядер, або, навпаки, ядер, оточених густото хмарою електронів. Тоді випадково утворювалися б безглузді з`єднання, виникали і тут же розпадалися б. І кінець кінцем світ перетворився б в одноманітну мішанину ядер і електронів, безформно-рівно`важяий електронно-ядерний газ. Тужливе видовище світу, в якому нікому було б тужити! (Д. Данін. „Пути в незнаемое". Москва. 1960. ст. 157).
Хіба це не свідчить* що Хтось Розумний наділив атоми саме такими властивостями, бо тільки при цій умові можливе утворення чогось упорядкованого більш складнішого?
А які великі зміни відбуваються при хемічному з`єднанні атомів! Утворюється зовсім інша якість. Ось, напр., звичайна сіль, що її ми споживаємо. Це є хемічне з`єднання натрія та хлору. Але ж хлор — це отруйний газ! Або, ось газ кисень хемічно з`єднується з газом воднем. Утворюється зовсім інша речовина: вода. Сам газ водень сильно горить, а газ кисень підтримує горіння. А от хемічно з`єднавшись (вода) — вона вже гасять вогонь.
Що знаменно: при хемізації нічого не добавляється і нічого не убавляється, тільки змінюється місце електрона чи електронів, а це пов`язане з виділенням чи поглиненням енергії.
З`єднання атомів утворюють молекули. Молекула — це найменша частинка речовини: соли, води, цукру й ін. Молекул існує дуже багато і то найрізноманітніших. І які є складні! Хто знайомий з органічною хемією, той знає цю складність, знає, яка може бути незчисленна кількість різних молекул. Візьмімо молекулу дезоксирібонуклеїнової кислоти (скорочено пишуть ДНК), яка лежить в основі клітини, тобто, в основі життя. її молекулярна вага доходить до 120 мільйонів! (Молекулярна вага — це сума ваги атомів, що входять в молекулу. За одиницю ваги береться 1/16 атомної ваги кисня).
Хіба ми тут не бачимо розумної упорядкованости величезної кількости атомів?
Є закон природи: при охолодженні об`єм тіла зменшується. А відкіля взявся „вийняток" для води? Бо ж вода при охолодженні зменшує свій об`єм тільки до -4°С, а при дальшому охолодженні поширюється; тому лід плаває. Якби цього вийнятку не існувало, то вода у водоймищах взимі промерзла б до дна. Якби цього вийнятку н є було, то й життя не було б. Так говорить проф. Дж. Уолд („Наука й жизнь." Москва. 1967. ч. 1, ст. 78). І що знаменно — може існувати лід важчий від води. Такий лід роблять в лябораторіях.
Вода — це основа життя. Все живе складається в більшости з води.
Вода має не тільки один цей вийняток, одну цю аномалію. (Аномалія — відхилення від норми). Вона має багато й інших аномалій. Наведемо деякі:
1) При випаровуванні води веде себе не так, як інші рідини, бо треба дуже багато тепла — аж 537 калорій, щоб один грам води перетворити в пару. А що було б, коли б вода вела себе так, як й інші рідини? А було б те, що один за одним висихали б невеликі водоймища, дощ часто випаровувався б ще в повітрі, і ліси та поля скоро обернулися б в пустиню.
2) 3 усіх рідин у води найбільший коефіцієнт поверхового натягу. Завдяки цьому, а також капілярности ґрунтова вода підіймається вгору до корнів рослин, інакше рослини засохли б.
3) У всіх рідинах пара перетворюється в рідину при збільшенні тиснення, а у води — навпаки.
4) Є аномалії в теплоємкості води, в електрооптичних явищах, в поширенні звуку й ін.
Матеріялістичний журнал „Техника — Молодежи." Москва. 1967, ч. 5, говорячи про ці й ще інші аномальності води, статтю закінчує словами: „Тут ми згадали далеко не всі аномальні властивості води. Але й з того, що сказане, добре видно, як вони важливі для нас. Якби вода була нормальною рідиною, Земля до цього часу залишалася б безжиттєвим космічним тілом. Дійсно, нормальні аномалії!" (стор. 36).
Хіба ж не свідчить це, що Хтось Розумний свідомо встановив ці аномалії? Бо ж тільки завдяки ним природа може розвиватися (підкреслюємо — розвиватися), а не тільки існувати, бо тільки завдяки ним можливе життя.
Область молекул, хемії — це область краси, розумности.
Проф. Ю. А. Жданов в статті „Химия — єстетика", що вміщена в журналі „Природа", вид. Академії Наук СССР. Москва. 1964, ч. 10 на ст. 8-9 пише: „Перше ж знайомство з явищами хемізма відкриває спостерігачу новий світ прекрасного, в першу чергу у вигляді абстрактної правильности форм, чистоти фарб ... Хеміка приваблює внутрішня упорядкованість речовини, краса хемічної структури молекул."
Ось ми коротенько сказали про молекули.
Невже упорядкованість, краса, аномалії (де вони конче потрібні) з`явилися само собою?
Тільки упереджена людина не побачить тут дії Розумної Сили.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2