foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Міжнародна практика засвідчує стурбованість поширенням деструктивних неорелiгiй з боку світової спільноти та урядів багатьох країн світу. З цією метою вони вживають відповідних запобіжних заходів і захищають права традиційних церков.
У США та Європі активізується робота з протидії антиконституційним проявам з боку певної частини представників неокультів. Доктор Маргарет Зiнгер, професор психотерапії Каліфорнійського університету, виділила елементи, що роблять цi культи привабливими:
–вони пропонують спрощені життєві принципи;
– вони дають хибне відчуття спільності та захищеності від життєвих труднощів;
–вони пропонують роботу, успіх, визнання.
Маргарет Зiнгер закликає бути обережними з вербувальниками з різних культів, бо ризик стати членом культу підвищується при особистому контакті з ними. У зв’язку з цим вона радить: „Будьте обережні з людьми занадто приязними! Будьте обережні з людьми, які намагаються дати прості відповіді на складні життєві питання. Будьте обережні із запрошеннями незнайомих людей завітати на фестиваль, вечерю, семінар. Обережно треба ставитись до запрошень відвідати безкоштовні курси з йоги, психотерапії, медитації з самосвідомістю.
Спеціалісти попереджають, що існує реальна можливість взяти людину під абсолютний контроль. Переконання під тиском та „промивання мозку” можливо здійснити, витягнувши людину з нормальних умов життя та нормального ходу думок і взявши її у контрольований стан.
У своєму щоденнику Дженнi Мiллз, член секти „Храм Народів”, яка загинула в Гайані разом з іншими прихильниками цього релігійного угруповання, вірно підкреслила різкий контраст між привабливою формою та деструктивним змістом: „Якщо ви зустріли найприязніших людей у вашому житті, які приведуть вас у найтеплішу компанію, де лідером буде сама натхненна та найбільш розуміюча вас людина, якщо ви взнаєте, що мета цієї групи настільки чудова, що ви й не думали, що її можна досягти, знайте, що це занадто красиво, щоб бути правдою.
Християни різних конфесій – учасники Міжнародного християнського семінару "Тоталітарні секти в Росії" (травень 1994р., м.Москва) одностайно підтвердили антигуманний і антихристиянський характер діяльності Білого Братства, АУМ "Сінрікьо", Свідомості Крішни, Церкви Христа та деяких інших. У 1995 році прес-служба ФСБ РФ поширила заяву, в якій визнала діяльність неорелігійних структур як таку, що становить загрозу національній безпеці держави. Спеціально створена мерією м. Москви у 1995 році комісія з медико-психологічної та юридичної оцінки діяльності окремих релігійних організацій рекомендувала „створити при уряді Москви постійно діючу експертно-консультативну групу у складі представників основних традиційних для Росії конфесій, психіатрів, психологів, релігієзнавців, юристів, на яку покласти функції державного контролю над діяльністю релігійних об’єднань на території Москви”.
Закон РФ „Про свободу віросповідань та релігійні організації” 1997 року вимагає узгодження діяльності релігійних структур з чинним законодавством шляхом державної реєстрації і обмежує права церков, котрі діють в Росії менше 15 років. Крім того, незареєстрованим конфесіям забороняється відкривати навчальні заклади, виховувати дітей у релігійному дусі, що виходять за межі освітніх програм. Вони не мають права проводити релігійні обряди у лікарнях, дитячих закладах, будинках для літніх людей та інвалідів, місцях позбавлення волі чи запрошувати з-за кордону гостей для релігійної діяльності. Реєстрація релігійної общини з центром за кордоном у Росії можлива тільки за умов надання відповідному державному органу сертифікату про визнання цієї структури у країні перебування. В РФ активно протидіє неорелiгiям „Комітет захисту молоді від псевдорелігійних організацій” та створена у травні минулого року при Академії наук Росії Спеціальна комісія по боротьбі з псевдонауками.
Такі правові заходи у Російській Федерації були вимушеними, оскільки держава, рухаючись до загальноєвропейської інтеграції, намагається зберегти національну самобутність народу. Доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник НДI МВС РФ Антонян Ю.М. стверджував, що знешкодити небезпечні прояви з боку неокультів можна за допомогою чинних законів: „Необхідно лише кваліфікувати дії членів цих релігійних організацій згідно зі статтями Кримінального кодексу. Будь-якій спробі зашкодити суспільству, навіть під прапорами релігії, слід класти край. Людина має право вільно сповідувати свою віру лише не завдаючи шкоди іншим.
Зокрема, у ФРН поліція користується переліком потенційно небезпечних деструктивних релігійних організацій, за керівниками та активістами яких ведеться особливе спостереження. Якщо про діяльність будь-якого релігійного угруповання Німеччини з’являються численні свідчення, що в цій організації відбувається жорсткий тиск на його членів або вони залучаються до проведення антидержавної діяльності, то Федеральне міністерство сім’ї, осіб похилого віку, жінок та молоді поширює інформаційні матеріали, де звертає увагу громадян на викриті факти, попереджаючи їх про небезпеку, котру завдає членство у тому чи іншому культі.
Переважна більшість державних органів, деякі політичні партії та структури ділових кіл вимагають від своїх нових членів або співробітників заявляти при анкетуванні, чи належать вони до будь-якого культу тоталітарного спрямування.
Свого часу Посольство ФРН у Москві висловило своє занепокоєння розповсюдженням на території Росії так званих „молодіжних сект” і надіслало вербальну ноту з цього приводу [1]. У цьому документі вказується, що Федеральний уряд Німеччини тривалий час інтенсивно займається вивченням питань щодо діяльності так званих „молодіжних сект”, передусім у зв’язку з можливою загрозою для соціального розвитку молоді, що становить діяльність подібних угруповань: „По мнению Федерального правительства опасность от так называемых молодежных сект заключается, в частности, в том, что иерархическая, авторитарная структура часто противоречит общепризнанным демократическим ценностям, в том, что их основополагающая идеология и претензии на абсолютную правоту убеждений о „пути к спасению души” соблазняют людей и полностью овладевают теми, кто ищет для себя перемен и новых ориентиров, а также в требовании безоговорочного подчинения своих членов, для чего порой применяются также изощренные угрозы. Отрицательными последствиями членства в этих сектах могут быть: срыв школьного и профессионального образования членов, коренные изменения их личности и утрата восприятия действительности, что может привести к конфликтам с родственниками, близкими людьми. Кроме того, в результате изменений в жизненной идеологии, а также в связи с использованием сектами методов воздействия на психику человека могут возникнуть психо-социальные проблемы” [2].
Далі також перелічені чотирнадцять так званих молодіжних сект. Сім із них вже тривалий час діють на території нашої держави: „Діти Бога”, „Міжнародне товариство свідомості Крішни”, рух Ошо, „Церква Сайєнтології”, „Шрі Чін Моя”, „Трансцендентальна медитація”, „Церква Єднання”.
Привертає до себе увагу той факт, що першими побачили небезпеку від діяльності неорелiгiй католицька та євангелістські церкви Німеччини. Ними було ініційовано створення інститутів для збору відповідної інформації та надання її громадськості. Експерти Федерального та земельного відомства захисту конституції, основного контррозвідувального органу Німеччини, вважають, що агенти, які використовуються для розробки „Церкви Сайєнтології”, потребують психологічної підготовки та реабілітації. Передбачається навіть залучення до розробки сайєнтологів кадрових працівників Федерального та земельного відомства захисту конституції, для яких організовують спеціальне психологічне обслуговування. Крім того, для попередження переслідування з боку сайєнтологів, приймаються заходи спрямовані на повне прикриття співробітника, який бере участь у розробці секти, включаючи його сім’ю та друзів. Представники німецької контррозвідки спрямовують свої зусилля на просування оперативних джерел у керівні структури секти. Для цього передбачається виділення додаткових кошт. На думку фахівців, для успішного просування агента у керівні ланки секти знадобиться близько 500 тисяч німецьких марок.
Уряд та Національні збори Франції піддають аналізу саме явище існування новітніх релігійних рухів та вивчають питання доцільності прийняття окремих законодавчих актів стосовно регламентації діяльності неокультів у Франції. З цією метою за пропозицією Президента Франції Ж.Ширака, у липні 1995 року було створено Парламентську комісію на чолі з депутатом Національних зборів Франції Аленом Гестом. В результаті вивчення документів державних установ Франції, аналізу наукових досліджень, бесід з науковцями та спираючись на опитування свідків і жертв діяльності сект, зазначена комісія підготувала доповідь.
Особливе занепокоєння викликало залучення до новітніх релігійних рухів дітей, які ще не можуть передбачити майбутніх негативних наслідків перебування в них та виконання відповідних культових правил.
У доповіді також відзначалося, що діяльність окремих сект завдає шкоди державі та суспільству в цілому. Деякі неокульти відкрито виступають проти наявних у суспільстві моральних норм, вважаючи, що тільки норми, котрі діють у цих угрупованнях, мають право на існування. Це призводить, у деяких випадках, до провокування суспільних заворушень. Проведений аналіз свідчить, що окремі секти займаються підпільним виробництвом різноманітної продукції, незаконною фінансовою діяльністю, завдаючи таким чином, економічної шкоди державі.
Загальним положенням при визначенні заходів щодо зміцнення заходів запобігання негативним наслідкам від діяльності певної частини неокультів є теза про доцільність „підвищення пильності держави та суспільства до сект і їх діяльності”. У цьому плані вважається необхідним вести ретельне вивчення самого феномену новітніх релігійних рухів і поширення інформації про їх діяльність; більш суворе застосування чинного законодавства у випадках порушення цими угрупованнями прав людини на свободу, працю, громадський порядок, податкового та економічного законодавства. Також передбачається можливість надання допомоги колишнім членам сект у моральному та психологічному плані.
Як захід для поліпшення контролю за діяльністю релігійних організацій з боку держави, пропонується створити підпорядкований безпосередньо Прем’єр-міністру Франції Міжміністерський координаційний орган, котрий мав би відповідні адміністративні та правові засоби, а також окреме фінансове забезпечення. На такий орган планується покласти вивчення та відслідковування у взаємодії із зацікавленими інституціями (МВС, Служба загального розвідінформування - RG, Мін’юст, Міністерство соціальних справ, МЗС, Мінфін та ін.) усіх аспектів діяльності релігійних організацій. За результатами своєї роботи він мав би складати щорічний звіт для інформування Прем’єр-міністра та інших державних органів, а також вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи державних установ з протидії небезпечній діяльності окремих релігійних організацій.
Нині у Франції для захисту населення від шкідливих наслідків діяльності певної частини неокультів створено Комісію при Прем’єр-міністрові, робочу групу в МВС та мережу громадських організацій. Вони розробили ряд рекомендацій і, як наслідок, — останнім часом до розпуску було оголошено вісім релігійних груп, серед них „Церква Сайєнтології”, „Трансцендентальна медитація”, „Міжнародний хрестовий похід” та інші.
Після масової загибелі членів „Ордену сонячного храму”, що сталася в грудні 1995 року в Франції, французька Служба загального розвідінформування провела детальне вивчення діяльності 173 неорелігійних утворень, котрі діють у країні. Результатом вивчення стала двотомна доповідь, котра була опублікована. При цьому начальник вказаного підрозділу Ів Бертран заявив, що метою його служби була не „інвентаризація сект”, а „ґрунтовний аналіз того, яку шкоду суспільству може заподіяти кожна з них”. Крім того, правоохоронні органи цих країн з дозволу та фінансової підтримки уряду створюють псевдоструктури неорелiгiй з метою позитивного впливу на адептів або компрометації їх лідерів та припинення функціонування сект згідно з чинним законодавством.
Британська “МІ-5” попереджала поліцію і вищі керівні кола про загрозу масових самогубств і організованого насильства з боку з боку сектантів Сонячного храму, Воріт Раю і АУМ “Сінрікьо”.
В Італії боротьба проти зловживання релігією здійснюється шляхом ретельного збирання інформації про антиконституційні прояви з боку релігійних організацій. Якщо встановлюється, що керівництво тієї чи іншої конфесії забороняє своїм адептам зустрічатися зі своїми близькими та друзями, якщо дітей намовляють проти батьків або держави, а від членів релігійної спільноти вимагають робити значні фінансові внески, передавати майно, заповідати гроші тощо, тоді у дію вступає Кримінальний кодекс. Спецслужби Італії, з урахування зростання кількості злочинів, скоєних сектантами, проводять відповідні запобіжні заходи із залученням поліції та спецпідрозділів „ДІА” і „РОС”. Водночас боротьба із зловживанням свободою совісті здійснюється шляхом ретельного накопичення інформації про антиконституційні прояви з боку релігійних організацій. Якщо встановлено, що керівництво тієї або іншої конфесії забороняє своїм адептам зустрічатися з рідними і друзями, намовляє дітей проти батьків або держави, вимагає від членів спільноти значних пожертвувань у вигляді передачі майна або заповіту грошей, то в дію вступає Кримінальний кодекс.
В Іспанії, за підписаними з владними структурами угодами, такі привілеї має католицька церква. Окремо виділені „глибоко укорінені церкви меншин”, яким надано ряд переваг над іншими віросповіданнями. Всі інші конфесії діють в рамках загального законодавства і лише включені до реєстру релігійних об’єднань.
У Греції, де 97% населення номінально належить до православної церкви, застосовує певні обмеження до католиків і протестантів.
В Австрії у 1997 році прийнято закон про релігії, згідно з яким привілейоване право надане 12-ти „визнаним релігіям”.
Різко негативно оцінили діяльність неорелiгiй тоталітарного спрямування учасники Міжнародного семінару "Вибух окультного тоталітаризму у сучасному світі" (Данія, 1995 рік).
У Бельгії для відслідковування процесів, що відбуваються у так званому „сектантському середовищі”, створена спеціальна служба „Сюрте де Л’Ета”, котра поряд з виконанням інших функцій, збирає і видає всю необхідну інформацію щодо порушення законодавства на релігійному ґрунті.
У США існує практика вивчення через ФБР діяльності релігійних організацій у випадку, коли до муніципальних органів або поліції надійшло декілька скарг, як правило не менше п’яти [3]. Політика запобігання можливим негативним наслідкам діяльності певних релігійних організацій будується в Сполучених Штатах переважно на впровадженні широкої інформованості суспільства. Будь-яка інформація такого характеру підлягає оприлюдненню через всі засоби масової інформації до комп’ютерної мережі включно. У США діє закон про відповідальність за психонасилля і майже 2000 правових норм, що регулюють взаємовідносини держави з релігійними організаціями.
Нове законодавство Японії надає право правоохоронним органам здійснювати трирічний нагляд за діяльністю релігійних організацій, члени яких протягом останніх десяти років звинувачувалися у масових вбивствах. Поліції також дозволяється проводити обшуки за місцем розташування секти, а вказані культи зобов`язані щоквартально надавати доповідь про свою діяльність до органів влади і управління.
У 1999 році при Прем’єр-міністрові Республіки Польщі створено спеціальну експертну раду з числа представників зацікавлених міністерств, відомств і католицької церкви, основним завданням якої є координація діяльності державних органів по протидії розповсюдженню сектантства у державі. Міністерству юстиції РП доручено виробити чіткі юридичні визначення понять релігійних сект, груп і рухів, а також надати уряду пропозиції щодо внесення відповідних змін у чинне законодавство. Наглядовій раді по телебаченню та радіомовленню дано вказівку напрацювати спеціальні внутрішні інструкції по запобіганню пропаганди сектантства в електронних ЗМІ. Польський єпископат РКЦ, на випадок можливих спроб захисту нових деструктивних віровчень в Європі з боку США, погрожує „застосуванням авторитету всієї католицької церкви”.
У 1999 році під тиском православної церкви та громадських об’єднань керівництво Румунії визнало недоцільним проведення в м.Бухаресті міжнародної конференції Свідків Ієгови.
Згідно з положеннями Закону Литовської республіки „Про релігійні общини і співтовариства”, держава визнає тільки дев’ять релігійних конфесій із статусом традиційних. Отримання подібного привілею іншими конфесіями можливе тільки за рішенням Сейму і не раніше 25 років після їх первинної реєстрації.
Президент Латвії запропонував доповнити закон про релігійні організації та кримінальний кодекс статтями щодо відповідальності незареєстрованих релігійних структур за нанесені громадянам фізичні та психічні збитки. Весною 1986 року Міністерство юстиції Латвії відмовило у реєстрації Свідкам Ієгови.
Законодавство Білорусі забороняє призначення іноземних громадян на керівні посади в релігійних організаціях.
У Вірменії, за законом 1997 року про релігії, крім панівної Вірменської Апостольської Церкви, всі інші конфесії мають суттєві обмеження.
Формальні заборони певної організації, на думку значної кількості фахівців країн Заходу, призводять лише до підпільної релігійної діяльності та втрати можливостей контролю з боку правоохоронних і фінансових органів. Вважається, що заходи повинні вживатися не проти тієї чи іншої організації, а проти конкретного злочину. Водночас у країнах, де мали місце самогубства або терористичні акти під прикриттям релігії (Канада, Франція, Японія, Швейцарія та інші), дедалі частіше висловлюється думка про необхідність створення спеціального підрозділу попередження подібних трагедій — щось на зразок підрозділів боротьби з організованою злочинністю або поширенням наркотиків [4].
У квітні 1984 року комітет Європарламенту в справах молоді, культури та спорту представив доповідь „Про активність деяких новітніх релігійних рухів у країнах Європейської співдружності” (за ім’ям доповідача отримала назву „доповідь Коттрела”), Для визначення меж легітимності релігійної активності (для нашої держави треба враховувати ці вимоги тому, що вона претендує на повноправне членство в Євросоюзі) у доповіді визначаються наступні критерії:
1. Неповнолітні не повинні примушуватися до членства в русі та приймати урочисті обітниці, котрі б визначали спосіб їхнього життя на тривалу перспективу.
2. Слід надавати певний період для обдумування про майбутню участь у релігійній організації.
3. Після приєднання до організації новонаверненому має надаватися можливість контактувати з родиною і друзями.
4. Члени організації, які вже розпочали курс навчання, не повинні примушуватися до того, аби його продовжувати.
5. Мають поважатися такі індивідуальні права, як право залишати організацію; право контактів з довкіллям (персонально або поштою чи телефоном); право на незалежну пораду щодо участі у русі, право у будь-який час звернутися за медичною допомогою.
6. Нікого не можна примушувати порушувати закони, в тому числі збирати гроші для організації жебракуванням чи проституцією.
7. Рухи не повинні наполягати на виконанні постійних зобов’язань від потенційних рекрутів, наприклад, студентів чи туристів, які завітали до тієї чи іншої країни.
8. Під час рекрутування до організації її назва і принципи повинні бути негайно правдиво повідомлені.
9. На запит компетентних органів рухи повинні повідомляти адресу чи приблизне місцезнаходження своїх членів.
10. Новітні релігійні рухи повинні страхувати тих, хто перебуває на їхньому утриманні, а на тих, хто на них працює, повинні поширюватися всі закони про соціальне страхування відповідної країни.
11. Якщо особа подорожує за кордоном в інтересах релігійної організації, остання повинна взяти на себе відповідальність за повернення її додому, особливо у разі її захворювання.
12. Листи, а також інформація про телефонні дзвінки від рідних членів рухів повинні передаватися негайно.
13. Якщо рекрутований до організації має дітей, вона повинна зробити все від неї залежне для подальшого навчання цих дітей, уникаючи обставин, що загрожують їхньому добробуту.
Автор доповіді рекомендував створити спеціальні парламентські комісії для дослідження цих проблем. Чотири країни ЄС вже створили такі комісії: Австрія, Бельгія, Німеччина і Франція.
Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи №1178 від 5 лютого 1992 року пропонує для країн-членів Ради Європи включити до базових освітніх програм об’єктивну всебічну інформацію про поширені релігії у світі та про права людини, елементи порівняльного релігієзнавства. Інформація про різні релігійні утворення, їхні особливості та реальну дійсність повинна бути доступна широкому загалу. З цією метою тим державам, котрі ще не ратифікували Європейської Конвенції про захист дітей, рекомендується утворювати незалежні інституції, котрі б накопичували і поширювали відповідну інформацію, а також ухвалити законодавство, котре б дало змогу реально запровадити цю Конвенцію в життя. Вже існуюче законодавство про захист дітей має виконуватись більш послідовно. Вступаючи до того чи іншого культу, люди повинні бути інформовані про те, що вони можуть вийти з них. Нарешті, ті, хто працює в культах, мають бути зареєстровані в органах соціального забезпечення і на них повинні поширюватися всі соціальні гарантії, навіть в тому разі, якщо вони вирішать залишити культ.
Резолюція Європарламенту від 29 лютого 1996 року ще раз підтверджує беззастережність визнання свободи совісті та релігії як фундаментальних свобод, зосереджує увагу держав-членів Ради Європи на певних елементах діяльності „асоціацій, котрі називають сектами”. Проте, враховуючи, що деякі з них принижують особистість, порушують права людини і національне законодавство, культивують расистську ідеологію, практикують фінансові зловживання та ухиляння від сплати податків, вживають наркотики тощо, Європарламент був змушений рекомендувати ефективно застосовувати чинне законодавство проти зловживань у релігійній сфері, забезпечити такі законодавчі — адміністративні, фіскальні, карні — заходи, котрі б виявилися достатніми для попередження незаконної діяльності „сект”. Урядам пропонується утримуватись від автоматичного надання статусу релігійних організацій і навіть передбачити можливість переглянути статус тих „сект”, що користуються з кримінальною метою правовими перевагами, наданими релігійним організаціям.
Парламентська Асамблея Ради Європи прийняла Рекомендацію №1412 (1999) „Протиправні дії сект”, в котрій висловлюється занепокоєння стосовно груп, що вважаються сектами, незалежно від того, називаються вони релігійними, езотеричними чи спіритуальними [5]. У цьому документі виявляється крайня необхідність пересвідчитись, чи відповідають дії цих груп, незалежно від релігійної, езотеричної чи спіритуальної природи, принципам демократичного суспільства. Парламентська Асамблея Ради Європи закликає уряди держав-членів:
І. У разі необхідності створювати та підтримувати незалежні загальнонаціональні та регіональні інформаційні центри для груп релігійного, езотеричного чи спіритуального характеру.
ІІ. Включити відомості про історію окремих віровчень та філософські погляди їх представників до навчальних програм загальноосвітніх шкіл.
ІІІ. Застосовувати звичайні заходи, передбачені кримінальним та цивільним законодавством даної країни щодо неправомірних дій, вчинених від імені груп релігійного, езотеричного чи спіритуального характеру.
IV. Гарантувати суворе дотримання законодавства про обов’язкове відвідування школи дітьми та втручання відповідних органів у разі їх недотримання.
V. У разі необхідності вжити заходів щодо створення неурядових організацій жертв або родин жертв релігійних, езотеричних чи спіритуальних груп, особливо у країнах Центральної та Східної Європи.
VI. Підтримувати такий підхід до релігійних організацій, котрий би сприяв розвитку порозуміння, терпимості, діалогу при вирішенні конфліктів.
VII. Вживати заходи проти будь-яких дій, котрі б призводили до дискримінації релігійних чи спіритуальних меншин.
Крім того, Асамблея рекомендує Комітету Міністрів:
„І. У разі необхідності вживати заходи щодо створення інформаційних центрів для груп релігійного, езотеричного чи спіритуального характеру у країнах Центральної та Східної Європи в рамках програм допомоги цим країнам.
ІІ. Створити Європейський Центр спостереження за діяльністю груп релігійного, езотеричного чи спіритуального характеру з метою полегшення обміну інформацією між національними центрами.
 
[1] Вербальная нота - 2604 Посольства ФРГ Министерству иностранных дел Российской Федерации от 22 ноября 1995 года.
[2] Там само.
[3] Барах Л.Л. Вклад комиссии Картера в организацию службы охраны психического здоровья// Вісник Асоціації психіатрів України. -1995. - №2. - С. 45-57.
[4] „Секти” і „культи” у Західній Європі: проблеми правового регулювання// Людина і світ. - 1997. - № 10. - С.29.
[5] Рекомендація Парламентської асамблеї Ради Європи № 1412 (1999) „Протиправні дії сект”// Людина і світ. -1999. - №9.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2