foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Христос говорить про важливість Причастя: "Якщо не споживатимете Тіла Сина Людського і не питимете Його Крови, не матимете в собі життя. Хто споживає Моє Тіло і п`є Мою Кров, той має вічне життя, — і Я його воскрешу останнього дня" (Ін. 6:53-54).
Почувши ці слова, іудеї обурилися. Ми ж знаємо, про що йде мова. "Життя в нас", дійсне життя у вірі, можливе тільки "во Христі", тобто в дійсному єднанні з Христом, яке здійснюється в святому Причащанні. Це єднання триватиме до самого дня воскресіння: "І Я його воскрешу останнього дня" (Ін. 6:40, 54). Дивовижна таємниця! Вона примушує людину, особливо за наближення смерті, прагнути до святого Причащання як до напуття в майбутнє життя.
У багатьох парафіях Фінської Православної Церкви вже стало звичаєм, що віруючі
причащаються за кожною літургією. Але при цьому необхідно пам`ятати попередження апостола: "...хто [негідно] їсть і п`є, той в осуд собі їсть і п`є, не розмірковуючи про [Господнє] тіло" (1 Кор. 11:29).
Хоча і не обов`язково кожного разу перед Причащанням ходити на сповідь, проте необхідно постійно готуватися зустріти в Святих Дарах воскреслого Христа. Приготування включає в себе піст: того ранку, коли ми йдемо до літургії, нам забороняється що-не-будь їсти або пити. Православний молитовник містить молитовне правило, тобто декілька молитов, призначених для прочитання удома перед Причастям. Молитовний настрій також перетворює мале почуття голоду, що переживається тілом, на духовне жадання спілкування з Богом. Таке приготування пробуджує душу до упокорювання і покаяння, які необхідні для участі в Таїнстві. Саме про це говорить апостол: "Хай же людина себе випробовує, і ось так хай їсть хліб та п`є з чаші" (1 Кор. 11:28).
Але ніхто не повинен заради відчуття своєї негідності не слухати заклику Господнього або вважати, що він, рідше причащаючись, може краще підготуватися до Причастя і бути гіднішим. Відчуття негідності і є єдиний правильний настрій, який дозволяє нам приймати найвищу милість Божу, запропоновану нам як абсолютно вільний дар.
Хто має можливість, той, повернувшись з храму додому, може ще прочитати з свого молитовника подячні молитви після Причастя.
Останнім часом стало звичаєм в багатьох парафіях після закінчення літургії читати подячні молитви вголос для всіх віруючих.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2