Поширення харизматичного руху в нашій державі здійснюється насамперед завдяки місіонерській активності і відзначається високою динамічністю. Станом на 1.01.2003р. в Україні налічується 790 громад харизматів. 379 – підпорядковуються Церкві Повного Євангелія, яка має досить розвинену конфесійну структуру: духовний центр у Києві, 5 християнських благодійних місій, 1 братство та 3 духовних навчальних заклади, де навчаються 993 майбутні служителі церкви, серед яких на стаціонарі – 593 особи. 34 громади входять до складу Церкви Живого Бога (регіон діяльності – Львівська та Закарпатська області з центром у Мукачеві), а деякі громади харизматів діють автономно.
У 2000 році з Церкви Повного Євангелія вийшло 100 громад (99 у Донецькій області), котрі утворили Українську християнську євангельську церкву з центром у Києві. Нова конфесія має 3 місії та семінарію в Донецьку, де навчається 580 студентів.
Найбільшу харизматичну громаду в Україні очолює пастор Сандей Сунканмі Аделаджи, громадянин Нігерії. У Києві ім’я Сандея стало синонімом харизматичного руху. Рейтинг популярності пасторів – харизматів в Україні приблизно такий: Сандей Аделаджи, Генрі Мадава, Гаврилюк, Масон, Падун, Борис Саулович і т. і. У 1994 р. Сандей заснував релігійну благодійну організацію “Благовіст”, зареєстрував релігійну громаду харизматичного спрямування “Слово віри”. Зараз ця громада носить назву “Посольство благословенного Царства Божого для всіх народів”. За даними журналу “Релігійна панорама” № 7 (47) 2004р. до цієї секти належать приблизно 20 тис. людей. Слід зазначити, що секту активно підтримує український політик і бізнесмен, глава банку “Правексбанк”, колишній претендент на пост президента України Л.Черновецький. “Посольство” у 2003р. отримало ділянку 2,1 га землі на території півострова Осокорки, де вони будуть будувати Український духовно-культурний центр. За словами С.Аделаджи ця будівля буде використовуватись не лише для церковних служб, а й для фестивалів, концертів знаменитостей, конференцій. Будівля розрахована на 50 тис. осіб.
Директор “Укрвагонсервісу” Т.Некрасов (на сьогодні звільнено) спрямовував свої зусилля на розповсюдження на підприємстві віровчення релігійного угруповання “Слово віри”, а також зміщував з посад та звільняв тих, хто негативно ставився до релігійної обробки. У колективний договір підприємства був внесений пункт 6.5, що надавав можливості секті проводити богослужіння на території підприємства. Це викликало обурення співробітників і пункт 6.5 був знятий на колективному зібранні, але ініціаторів цього заходу було зміщено на нижчі посади або звільнено з роботи. Для повного підпорядкування собі особового складу підприємства під загрозою звільнення Некрасов постійно збирав всіх працівників на обов’язкове богослужіння. Планувалося також збудувати на території підприємства культову споруду. Провідники поїздів, за вказівкою Т.Некрасова, у вагонах включали магнітофонні записи проповідей С. Аделаджи.
Якщо говорити за лідера “Посольства Божого”, то не можна обійти такий факт. Як повідомляє журнал “Релігійна панорама” 2(30) 2003р.: “С.Аделаджи викликав зацікавлення з боку Генпрокуратури України. Вона звернулась із запитом до Міністерства Закордонних справ з приводу законності перебування в Україні пастора – громадянина Нігерії. В запиті сказано, що культові практика С.Аделаджи, коли має звернення до “масових зцілень”, “вигнання диявола”, доводить адептів Церкви до стану афекту. Цьому і сприяє проведення богослужінь у нічний час. Від всього цього стан здоров’я членів Церкви, констатує Прокуратура України, в небезпеці. Відповідаючи на Запит МЗС України повідомило, що свою візу С.Аделаджи оформив в Посольстві України в Москві на термін 06.01.1998 – 06.04.1998 і після того не продовжував”. Проте спочатку п’ятдесят народних депутатів виступили у 1999р. у захист Сандея і 30 депутатів відстояли перебування в Україні “посла Божого” в 2004р. У квітні 2004р. тридцять депутатів Верховної Ради підписали прохання залишити “посла” в Україні. Але за словами організатора цієї акції депутата Верховної Ради України Леоніда Черновецького вони не підписати цей лист не могли: “Якщо б там було сказано, що Сандей – сам Господь Бог, і це б підписали, я вам гарантую на всі сто відсотків”.
Також слід зазначити, що “посли” крім усього ще навчають бізнесу. Сам Сандей написав по цьому поводу книгу “Навчись керувати”. Крім того, навіть Черновецький у БК Києва “Дарна” проводить семінари “Як заробити перший мільйон”. Звичайно семінари не безкоштовні.
Золотий тілець постійно присутній у харизматичних сектах, і сховати його неможливо. Дивовижно, але цього ніхто і не намагається приховати. Ось як про це пише колишній харизматичний лідер В.Жукотанський: “Пастори і пасториці обнагліли настільки, що відкрито вимагають у своїх прихожан додаткових пожертвувань, зокрема, для своїх особистих потреб: “Церкві необхідне золото”, “пастору треба відремонтувати квартиру”, (“з’їздити на батьківщину”) і інше. Плата пожертвування десятин возведена лжепасторами у ранг закону…Безкінечні пожертвування виснажують прихожан і роблять їх гаманці пустими, тому що спрацьовує Божий принцип: ”Хто дає бога – тому, той стане бідним. Хто дає бідному – не збідніє” (Притч. 22, 16; 28, 27)” (В.Жукотанський “Сміх крізь сльози”).
Досить популярним у нашій державі серед харизматів є “апостол”, “помазаник божий”, не тільки духовний брат С.Аделаджи, але і особистий його друг О.Ледяєв. Він відомий не тільки як організатор шоу-концертів з рок-операми, але і, головним чином, як головний ідеолог по встановленню Нового Світового Порядку в Україні. Не подобається “брату” Ледяєву, як живуть українці, і він вирішив приїхати з Прибалтики встановити їм новий порядок. На цю тему він веде проповіді в харизматичних сектах, розповсюджує відеокасети, в загальному – веде ідеологічну працю на підрив основ держави, Конституції. Не подобається “брату” Ледяєву, що в Україні Церква відокремлена від держави, велике бажання у нього і його друзів внести зміни в Конституцію України. Але внести зміни так, щоб харизматична секта стала головним проводирем державної ідеології. Ось як про О.Ледяєва говорить єпископ п’ятидесятник, у свій час він благословляв Ледяєва на служіння: “Я не маю особливого натхнення говорити чи аналізувати Ледяєва, тому що від нього дуже-дуже пахне сатанізмом. А я завжди говорю, що велика честь для сатани, щоб про нього багато говорили” (“Благовісник” № 2, 2002р.).
Слід зазначити, що між самими харизматами немає єдності. Вони наче змагаються, хто з них більше збирає людей, або у кого новіші техніки впливу на свідомість. Для більш ґрунтовного вивчення об’єкта дослідження було проведено відвідування служіння однієї харизматичної громади в м. Києві під назвою “Hilsong”, що знімає приміщення біля станції метро “Золоті Ворота”. Служіння, на мій погляд, нагадувало якесь шоу. Вкінці один із харизматів (мій знайомий) сказав: “Знаєш, деякі наші пастори не згідні і осуджують “Hilsong” за те, що вони не приділяють належної уваги моральному вченню, а більше грають на публіку…У них служіння більше схоже на шоу”. (No comments).
Закінчуючи свою роботу, хочеться навести слова Володимира Жукотанського, колишнього лідера харизматичного руху, колишнього пастора харизматичної секти і колишнього друга “апостола” Сандея, який у своїй книзі “Церковь поврежденного Евангелия” звертається до харизматичних пасторів: “А теперь несколько слов к “вождям”. Братья, может быть, настало время задуматься, куда вы ведете Божье стадо? Оно ведь не ваше. Не находите ли вы, что утверждаемый и превозносимый повсеместно “харизматический дух” - это нечто не библейское? Не кажется ли вам, что обилие зарубежных “знаменитостей”, приглашаемых вами в Украину, ни на йоту не приблизили пробуждение в нашей стране, хотя предрекали его почти каждый год вместе со всевозможными “прорывами”, “взрывами” и прочими измышлениями? Надо же отвечать за лживые пророчества. Сколько можно обманывать несчастных людей, жаждущих найти выход из кризиса с помощью веселеньких доктрин “либерального богословия” с корыстным душком “процветания” и “преуспевания”? Не похожи ли ставшие религиозной традицией бесконечные и безоглядные ликования с разухабистыми песнями и плясками в собраниях на пиры во время чумы, устраиваемые с конкретной целью заглушить внутренний голос совести грешников, которым вы сами выдаете индульгенции на продолжение сознательных грехов?”
 

Джерело:
Біблія. Видання УПЦ КП. - К., 2004.
 

Використана література:

1. Петрик В.М., Сьомін С.В. та ін. Нетрадиційні релігійні та містичні культи України: Навчальний посібник / За заг. ред. В.В. Остроухова. – К.: Росава, 2003.

2. Дворкин А. Сектоведение. Тоталитарные секты: опыт системного исследования. – Нижний Новгород: Издательство Братства во имя св. князя Александра Невского, 2000.

3. Гранов Д. Торговцы верой в Бога (“Духовный” маркетинг). - К., 2004.