foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!
Св. ап. Павло у посланні до Колосян пише: “...Хри-
стос життя ваше”(Кол. 3, 4). Христос є повнота Божества, і як Бог Він є все у всьому, Він є Сотворитель і Вседержитель світу. Це означає, що нема ні ісламського, ні язичницьких богів, ні крішнаїтського бога. Iснує єдиний Бог, що його ми у Святій Тройці прославляємо, Отець, Син і Святий Дух. Iншого не може бути. Тому що не може існувати декілька богів, так само, як не може бути де­кілька Творців Всесвіту.
Коли ап. Павло відвідав Афіни, він побачив на одному із храмів напис: “Невідомому Богу”. Тоді він сказав афінянам: “Ось цього Бога, якого ви не знаєте, але шануєте, я і проповідую вам” (Діян. 17, 22-23).
Люди шанували Бога, але не знали його. I в наш час багато людей вірять у Бога, чи то в єдиного, як юдеї чи магометани, чи у багатьох богів, як язичники. Але всі вони не знають Бога, тому що людина без допомоги Бога не може пізнати Бога.
Люди можуть частково пізнавати істинного Бога лише через вивчення Його творінь, в тому числі й людини. Тому ап. Павло у Посланні до римлян писав, що невидиме Божество через вивчення творіння стає видимим (Рим. 1, 20). Це можуть підтвердити вчені, бо вони, як ніхто інший, бачать премудрість Божу і в атомі, і в генах, і в космосі. Але творіння – це не Творець.
Бога відкрив людям Сам Бог, через Свого Єдинородного Сина, Господа нашого Iсуса Христа. Те, що відкрив Бог про Себе, це є істина. А все те, чого навчають інші релігії про Бога, – все це людські вчення, а не Божественні. Їх має на увазі ап. Павло, коли говорить, що вони “придушують істину неправдою” (Рим. 1, 18), тобто сама ідея Божества істинна, але вчення про цю істину в нехристиянських релігіях – неправдиве.
Тому-то ап. Павло і говорить, що Христос є життя наше, бо в Ньому є повнота Божества. Те, що Він відкрив про Бога, то і є правда, а все, що не відпо­відає Його вченню про Бога, то є неправда. З цією міркою, браття і сестри, ви повинні підходити до всіх релігій і релігійних течій, які існують сьогодні в світі. Треба відкидати всі релігійні вчення, від кого б вони не виходили, якщо вони не відповідають Божественному Одкровенню.
Христос є життя наше. Це означає, що Христос відкрив людям не тільки вчення про Бога, а й про те, як людині треба жити на землі. Кожна людина повинна розрізняти добро і зло, правду і неправду, тимчасове й вічне, знати, для чого вона живе на цьому світі. Багатьом здається, що вони це знають. Але, спостерігаючи суспільне життя, ми переконуємося, що люди поступово втрачають відчуття різниці між добром і злом. Вони насолоджуються гріхом і думають, що чинять добре; живуть неправдою і гадають, що інакше не можна прожити у цьому світі.
Христос навчає нас, як треба жити і для чого ми існуємо на землі. Про все це кожний із вас може дізнатися, читаючи Біблію і церковну літературу, яка роз’яснює біблійне вчення. Біблію треба правильно розуміти, а не тлумачити так, як тлумачать її різні сектанти, яких у наш час з’явилося дуже багато. Дехто може сказати, що і в нехристиянських релігіях є досить високе моральне вчення. До цього можна додати, що й атеїсти мали моральний кодекс будівника комунізму. Це справді так. Але моральним у нехристиянських релігіях, а також і в атеїзмі, є тільки те, що відповідає природному закону, закладеному Богом у людину. Тобто моральним є те, що відповідає закону совісті. Чому? Тому, що совість людська – це голос Божий у людині. Ап. Павло говорить, що язичники, не маючи закону Божого, роблять добро від природи, тобто за велінням совісті (Рим. 2,15). I ап. Петро сказав, що кожна людина, яка чинить добро, – приємна Богу.
Яка ж різниця між християнством і нехристиянськими релігіями? На це запитання відповідає ап. Павло. Він говорить: “Христос життя ваше”. А це означає, що Христос не тільки вчить нас, як треба жити на землі, а й дає благодатну силу для виконання Його заповідей. Iнші релігії не дають Божественної сили для духовного життя. А Христос дає таку силу. Тому Він є життя наше. Завдяки цій Божественній благодаті християнин може уподібнюватися Христу. Ап. Павло говорить: “Ставайте подібні мені, як я Христу” (1 Кор. 4, 16). Благодаттю Божою звичайні грішні люди ставали і стають святими. Жодна нехристиянська релігія не може похвалитися святістю своїх людей, а хри­сти­янська має безліч святих, які жили у різні епохи, в різних умовах. Безперечно, і тепер є святі люди, але світ поки що не знає про них, тому що святість не кричить про себе.
Православна Церква має найбільшу кількість прославлених святих, а це значить, що у цій Церкві найбільше діє благодать Божа. У протестантів немає святих. Це не значить, що там немає добрих людей. Вони є, але – не святі.
Грішників достатньо серед прихильників будь-якого віросповідання: православного, католицького і про­те­ста­н­тського. Але святі – у Христовій Церкві. I це лише тому, що Христова Церква вимагає від своїх вірних жити, як вчить ап. Павло, бо Христос є життя наше.
Християнин повинен відчувати, що силою Христовою він звільняється від гріхів, від цієї головної перешкоди у наближенні до Бога, Який дає йому справжнє життя (Iн. 8, 12). Ап. Павло вважає, що всі ті, які не беруть Христа Спасителя за зразок для свого життя, ще не живуть у Христі, не з’єдналися з Ним подобою страждань, смерті й воскресіння (Див.: Рим. 6, 5), ще не мають у собі справжнього життя у Христі. Вони не можуть говорити про себе: “Христос є життя наше”. Вони поки що морально “мертві в гріхах” (Кол. 2, 13).
Що ж повинні зробити ті люди, які хочуть визволитися від моральної смерті й воскреснути для життя у Христі? Насамперед вони повинні умертвити в собі все те, що пригноблює їх до землі, не дає можливості звільнитися від духовної смерті, а саме: розпусту в усіх видах, як-от блуд, нечистота, похiть плоті, – все те, що ап. Павло називає ідолослужінням. Служін­­­ня жаданням плоті, пияцтво, наркоманія, пок­лоніння золотому тільцю – все це справді своєрідне ідолопоклонство. Все це не від Бога, а від цього злого і грішного світу.
Християни, які відійшли від старого гріховного життя і прийшли до життя нового, мусять залишити все те гріховне, що раніше складало сутність їхнього існування.
Треба кожному з нас брати за взірець буття Господа нашого Iсуса Христа. Христос повинен стати нашим життям.
Амінь!

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2