foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

"Кожне слово Бога чисте; Він щит для тих, хто надіється на Нього. Не додавай до слів Його , щоб Він не не викрив тебе, і ти не виявився неправдомовцем" (Прип.30,5-6)
 
О. Асауляк погоджується із християнським вченням про Бога і ніде прямо не заперечує його. Вона визнає Його як Трійцю (але допускає при цьому нерівність іпостасей між собою). Називає Бога Творцем Всесвіту і т.д., але доповнює це вчення своїми поширеними тлумаченнями, які входять у пряме протиріччя із християнським вченням, спотворюючи його.
Важливе для кожної віруючої людини вчення про Бога не подається в книгах О. Асауляк в систематичному порядку, а розпорошене по всьому матеріалу частинами, фразами, (інколи подається в зворотному порядку), викладається начебто мимохідь, як щось давно зрозуміле,
відпрацьоване і другорядне. Такий спосіб не дає можливості учням критично оцінити подану інформацію, систематизувати та порівняти її з традиційним християнським розумінням, а сприяє входженню її у свідомість невеличкими дозами, краплями, повільно отруюючи її.
Бог, за вченням О. Асауляк, це є "розумно-духовна сутність, яка складається із живих духовно-інтелектуальних мислячих матерій... Органами, нервами, тканинами Бога-Творця є цивілізації, зоряні системи, галактики на тонких планах буття... Кров`ю Його є потік безперервних енергій. Як людське серце викидає в артерії очищену кров і приймає кров, яка омила органи і тканини, так і Бог у своєму організмі очищує енергію цивілізацій, пускаючи її по безкінечному колу. Розумні істоти... цивілізацій (і душі, вирощені на Землі...) - є мікроструктури великого організму, які живлять своєю енергією всі системи цілого. Вищі розумні цивілізації виконують роль космічного мозку. Наша земна цивілізація несе функцію дітонародження... Функції виховання, коректування і розподілення виконують наші паралельні світи... Як у організмі жінки чергується запліднення, дозрівання і народження плоду, так і в житті планети спостерігаються ці періоди, тільки в інших масштабах. Наприклад, епоха Близнюків змінюється епохою Риб... Людський орган дітонародження виробляє білкові оболонки. А орган дітонародження в масштабах Космосу (великого організму Бога-Творця - прим, авт.} виробляє енергетичні сутності - в земному розумінні - душі... Організм Бога - Творця бачить і відчуває виявлення всіх систем свого організму, відчуває кожний орган, який захворів, лікує його, самовдосконалюючись, вдосконалює всі складові свого вічного "Я"... Існує прямий енергетичний зв`язок всіх складових людського організму з
відповідними складовими Сотворителя. Ось чому, ви, діти, називаєте Бога Отцем, самі будучи Його частиною і відображенням. Син - невід`ємна частина Його, через котру людині дано пізнати свою білково-енергетичну природу... Дух - енергія єдності..." (Катарсис, сс.73-74).
"Вселенський Син Логос вічно народжується на межі духоматерії нових циклів від Найвищого Духа і вічно вертається до Отця, повертаючи через Себе преобразовану матерію світобудови як частину, отриману від Матері Світу. Син Логос не розчиняє взяту від Матері частину. Повертаючись до Отця, Він залишає її в собі як Особистість, котра в Тройці зберігає неповторне світло кожної ... істоти. Тому ми поклоняємося не тільки Тройці, але і Матері - заплідненій Духом матерії... Тому із центру самообмеження Творця починається запліднення духоматерії, і до центру ж вертаються народжені в Логосі душі" (Крила, сс.88-90). "Зародком" у лоні Матері-Вселенної є наша людська цивілізація. Найвищий Розум створив душу планети для запліднення Променем Божественних Енергій заради зачаття і зрощування плоду Своєї Любові... Матір Світу зачала плід Любові від Всевишнього... Отець Вселенних повторює свій творчий акт у кожній живій істоті жіночої статі! Чоловік при цьому виступає провідником Духа, активним початком по відношенню до жінки, яка виконує роль світової Душі, планетарного і вселенського чрева" (Рать, сс.214-215).
Ось коротко ключові моменти, в яких полягає вчення О.Асауляк про Бога. В останніх книгах зі своєї серії вона називає Бога інакше, намагається розповідати про Нього в православному розумінні, але все це являється лише відволікаючим маневром. О. Асауляк чітко підкреслює - однією із головних умов пізнання Бога є усвідомлення себе частиною Божества.
З вищенаведеного стає зрозумілим, що вчення О. Асауляк нічого спільного з християнським, а тим більше з Православним вченням не має. Іншими словами бог О. Асауляк є безликим гігантським інтелектуально-матеріальним космічним циклопом з кров`ю та органами, організмом якого є весь Космос ( більше 500 проявлених Вселенних) (Рать, с.8). Всі живі та неживі істоти та речі є складовими такого бога. Він сотворив душу планети, зачинає від неї спочатку свою невід`ємну частину сина-логоса, а потім людську цивілізацію, повторює свій "творчий акт" в кожній земній жінці, живиться енергією своїх клітин (людських душ), нарощує інтелектуально-матеріальну масу свого вселенського тіла за рахунок отриманої від логоса преобразованої матерії світобудови, вдосконалюючись через споглядання і усвідомлення себе через дух - енергію єдності. Таким чином, подібний бог відповідно має певні якості. Він: 1) обмежений собою; 2) пізнаваємий за сутністю; 3) здатний до руйнування (складність устрою є початком боротьби, а боротьба -розділення, розділення - зруйнування); 5) не всесильний; 6) не досконалий; а отже - зовсім і не Бог.
Дане вчення відоме ще із перших століть під назвою "пантеїзм", тобто "всебожність". Святі отці доклали багато зусиль у боротьбі з ним. Тепер дещо в зміненому вигляді, але із старою сутністю "модерний пантеїзм" проповідується О. Асауляк.
Православна Церква завжди трималась того, що сам Бог захотів відкрити їй про Себе в Своєму одкровенні. Тому, подаючи точне і загальнодоступне розуміння про Бога, вона говорить: "Бог - є Дух вічний, всеблагий, всезнаючий, всепра-ведний, всемогутній, всюдисущій, незмінний, самодостатній, всеблаженний".12
В християнському вченні Бог - це істота позасвітова. Наповнюючи собою все, будучи у всякому
місці, будучи причетним до всякої істоти, Він не зливається зі світом і не ототожнюється з ним. "Божеству, говорить свт. Григорій Ниський, властиво бути всюди, все пронизувати і нічим не обмежуватись".13 Бог є Творець світу. Світ - вільне творіння Боже, дія Його всемогутності, премудрості та розуму, але не виявлення і не розвиток Його власної істоти. Бог виявляє Себе в світі як творча і промислительна сила, але Він мислимий і існує поза світом і без світу. Тому світ (Вселенна) не обмежує Бога, а служить вираженням Його досконалостей. У своїх божественних гімнах преп. Симеон Новий Богослов говорить: "Створивши світ, Господь не перемінив місця і не з`єднався із сотворінням. Якщо ж Він необмежений, то де, скажеш ти, знаходиться Він? Відповідаю тобі: шукай Його не тілесно, знайди Його розумом. Шукаючи духовно, ти знайдеш його необмеженим, а тому знову - ніде, ні всередині, ні назовні, хоч і всюди в усьому, безпристрасно, незлитно, а тому поза всім, бо Він - раніше за все."14 В пантеїзмі абсолютне божество поза світом речей кінцевих немислиме і неможливе, а тому і не може бути божеством в істинному розумінні. Поклоніння божеству в пантеїзмі - це поклоніння творінню Божому, тобто матерії, замість Самого Бога. Логічним висловом пантеїстичного вчення О. Асауляк є слова: "Тому ми поклоняємося не тільки Тройці (Абсолют, його син логос і дух - енергія єдності - прим, авт.), але і Матері - заплідненій духом матерії" (Крила, с.90). Йдучи за логікою, поклоніння "Матері-матерії" - це не що інше як поклоніння самому собі, оскільки лише в розумних істотах (людях) пантеїстичний бог набуває самосвідомості. Пантеїстичне божество не має свободи в своєму розвитку, оскільки підкоряється законам необхідності. Воно не має також і моральних досконалостей, бо якщо все, що звершується, є необхідним виявленням божества, є момент в його житті, то і гріх, і
моральне зло є також необхідністю і виявленням життя самого божества.
За твердженням О. Асауляк, люди є частиною божества. Логічно і людські гріхи - гріхи божества. "З Богом ми не маємо ніякої схожості ні за сутністю, ні за походженням, ні за будь-якими особливими властивостями нашими, хіба лише за тим одним, що ми - діло творчої волі Його. Якби ми були частиною Бога, - Бог би в цій частині грішив ,"- говорить свт. Климент Олександрійський.15
Таким чином, при всій християнській термінології вчення О. Асауляк про Бога носить яскраво пантеїстичний характер. Видаючи своє вчення за одкровення Боже, О. Асауляк вводить неоязичницкі уяви в свою систему навчання та світогляд, вчить неосвічені душі прямо протилежному, аніж Священне Писання та святі отці, в корені спотворюючи істинне поняття про Бога як істоту Надсвітову, Особистісну та Святу.
В модерному пантеїзмі О. Асауляк її бог - це все: і всесвіт, і людина, і видиме, і невидиме, і те, що "на землі внизу, що у воді і під землею"(Вих. 4, 4). Це спотворене уявлення проходить червоною ниткою через всі її писання. Тому, розглядаючи різні положення вчення О.Асаулякк, ми весь час будемо постійно звертатися до питання божества.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2