foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

"По плодах пізнаєте їх. Хіба збирають виноград із тернини, або смокви з реп`яхів? Не може дерево добре приносити плоди погані, ні дерево погане приносити плоди добрі" (Мф. 7,16-18).
Щоб розпізнати плід, необхідно роздивитись дерево, яке приносить його, бо із-зовні приваблива ягода часто виявляється отруйною.
Для більш повної уяви про вчення О. Асауляк та обставини його виникнення, спробуймо простежити історію її містичного досвіду за спогадами, які подаються в першій її книзі "Катарсис".
За словами О. Асауляк, відчуття реальності існування невидимого світу та бажання спілкуватись з ним виникло в неї з дитинства: "Тепер я точно знаю - все було закладене з самого народження... Згадую сни, які постійно повторювались і в котрих я простягала руки до зоряного неба, і на мене неслись сяючі фігури, шари і стріли."
У шкільні роки з`явились перші явні ознаки впливу невидимих духовних істот на душу О. Асауляк. "Ще в
школі інколи з`являлось бажання записати свої роздуми про життя, про будову світів. Списувала цілі зошити, сама вражаючись тому, що хтось водив моєю рукою, а потім не могла усвідомити написаного і все спалювала. Моїм переконанням було, що шлях по грані ризику - нормальний стан людини. Тепер я знаю, що постійно жила в очікуванні чуда і підсвідоме йшла до нього" (Катарсис, с. 24).
Як ми бачимо, ще з дитинства О. Асауляк відчула реальність існування невидимого світу. Душа її підсвідомо прагнула до Неба, до незвичайного. Пізніше, у шкільні роки, вона прагнула знайти відповідь на основне питання, яке рано чи пізно постає перед кожною людиною: "Для чого я живу тут на землі?" О. Асауляк роздумує про життя, про устрій світу, про людину, прагне знайти своє місце на землі, про що свідчить її вірш, написаний у 15 років і звернений до Всевишнього.
Під час посилених пошуків смислу життя проявляється вплив духовних істот на О. Асауляк. Характерним є те, що у спогадах про цей період немає жодної згадки про християнський досвід, про участь у церковному житті, про Самого Христа. Все це вона згадає пізніше і навіть буде демонструвати перед майбутніми учнями, але вже для того, щоб привабити до свого вчення християнські душі через священні поняття і дорогі кожному серцю православні цінності. Відсутність християнського досвіду і духовних знань про явища невидимого світу стають причиною того, що у своєму щирому прагненні до Неба, людина виявляється духовно незахищеною. Вона не може вірно аналізувати свій містичний досвід, а це призводить до небезпеки легко потрапити до сіток духів злоби піднебесних.
Звертають на себе увагу слова О. Асауляк про те, як навчаючись в школі, вона списувала цілі зошити, розмірковуючи про життя, про будову світів; до речі, в неї
було відчуття, що "хтось водив моєю рукою". Звернімо на це увагу, оскільки подібне "автоматичне письмо" властиве окультним практикам. Подібне ми знаходимо в практиці засновниці теософії О. Блаватської, яка після нічних сеансів виносила аркуші з текстами, написаними щоразу іншим почерком. Але про близький зв`язок вчення О. Асауляк із вченням О. Блаватської та її послідовників буде йти мова нижче.
Згадаймо слова єпископа Ігнатія Брянчанінова про те, що дари Святого Духа і знання про невидимий світ "присутні тільки в православних християнах, які досягли християнської досконалості, очищених і підготовлених покаянням"2. А Священне Писання говорить: "Початок Премудрості є страх Господній" (Пс.110,10). Тому викликають певну підозру містичні контакти із невидимим світом, які виникають поза православною практикою. До того ж бажання і очікування чуда, яке властиве палким, але не досвідченим душам, за словами Святих Отців призводить до падіння душі в оману і хитрі сітки бісівські. Єпископ Ігнатій Брянчанінов пише про таких: "Сповнені безумних гордощів бажання і прагнення бачити духовні видіння розумом неочищеним від пристрастей"/ А чи може бути вільною від пристрастей душа, яка не знає Христа?
На ЗО році життя починається наступна фаза контакту. Тут знову буде доречним вдатись до цитування спогадів самої О. Асауляк, оскільки на цій стадії її духовного становлення дуже чітко бачимо початок свідомого контакту з сумнівними істотами.
"Разом із зовнішнім благополуччям прийшло невимовне почуття смутку і відчаю... Спасали книги. Але заспокоєння не було... і раптом, як грім серед ясного неба -публікації про М-ський трикутник, вони щось в мені перевернули. З`явились думки, що коли з нами вступають в
контакт, то виходить, ми комусь потрібні і в земному житті є сенс! І ось одного разу вночі... почула голос, який звав мене по імені, - далекий, протяжний, як відлуння в горах. Подумки питаю: "Хто ти?" А у відповідь говорять: "Тобі не потрібно туди їхати (в М-ський трикутник), Розум Космосу всюди! Думай, думай, думай!" (Катарсис, с.25).
Ми бачимо, що прагнення до невидимого та потреба душі в Богоспілкуванні так і лишилась не задоволеною до ЗО років. Тому публікації про М-ський трикутник (аномальна зона) здійснили переворот в душі. З`явилось відчуття, що людське життя комусь потрібне, виникло бажання щось робити. І знову немає жодної згадки про християнський досвід, православний шлях до Бога і про самого Бога. Відсутність християнської віри, духовних знань призвела до того, що О. Асауляк сприйняла невідомий нічний голос, який гукав її по імені, як голос друзів. Не було зроблено необхідної перевірки та аналізу, як заповідають святі отці, тому і був цей голос прийнятий з довірою. Характерно, що на запитання О. Асауляк: "Хто ти?" відповіді не було, він був автоматично сприйнятий за дружній. Святі отці у своїх настановах застерігають довіряти видінням, благовонним запахам і відкликатись на різні голоси, стуки, знаючи з досвіду, що біс прагне звабити не тільки початківців, але і досвідчених. Треба не приймати видінь і голосів, а вдаватись до покаяння і смирення. "Поруч із смиренням, містик оберігається від небезпеки падіння в будь-яку лжемістику таємничим зв`язком із Церквою," зауважує професор архієпископ Кіпріан.4 Такого зв`язку з Церквою О. Асауляк не мала.
З цього моменту почались спроби проникнути у невидимий світ не шляхом молитви, покаяння та очищення душі (православний шлях), а шляхом медитації, підбором свого "коду" і комбінації цифр (окультний шлях): "З цієї ночі щовечора я вимикала світло в кімнаті, закривала очі та
починала викликати далеких "друзів", як вміла, як розуміла без усіляких інструкцій і рекомендацій. Тільки потім я дізналась, що все це називалось медитацією. А тоді подумки говорила: "Я жителька планети Земля, кличу вас, Світлі Сили Космосу, прошу Контакту". Почала шукати свій код - перебирала в уяві цифри в різній послідовності, будувала конструкції із геометричних фігур різних розмірів і кольорів і чекала відповіді". Результатом цих спроб була відповідь у вигляді образів та "цілі фільми -кольорові, захоплюючі, але німі" (Катарсис, с.25).
З наведених фрагментів стає очевидним, що після появи голосу О. Асауляк був обраний окультний шлях проникнення до невидимого світу, бо іншого, християнського шляху вона, на жаль, не знала. Замість смиренної покаянної молитви: "Господи, помилуй мене грішну", О.Асауляк почала підбирати свій код, будувати фігури і т.д., силкуючись увійти дверима, які зачинені перед нею. Подібно злодію, який підбирає ключі та різні предмети, за допомогою яких можна увійти в чужий дім. В неї з`являлось відчуття відділення душі від тіла, подорожі душі по світу і т.д.
Через 2 роки усвідомленого контакту з невидимим світом ("Системою") відбулось так зване "народження зірки". Це відбулось таким чином: "Перехід з одного рівня на інший супроводжувався відкриттям нового каналу, перебудовою організму. Із всіх моїх клітинок виливався вогонь, дихання теж було вогненно-гарячим... Внутрішнім зором побачила шар, який світився та летів на мене із шаленою швидкістю. По тілу пройшли судоми. Кожна клітина організму пульсувала, жила, думала. Здавалось, у мене тисяча сердець... Я відчула свій організм живим оголеним серцем..., готовим звільнитись від невидимого плоду! Пологи нарівні серця!... Важкість в голові, свинцеві ноги, розпухлі губи і розлитий потугоподібний
("схваткообразний") біль по всьому тілу. Вогненний шар наближався ... Хвиля, що опікає, вдавила мене в постіль так, що заскрипіли пружини. Різкий біль, як від опіку, пробив область міжбрів`я, вогненним клубком пройшов униз через горло і увійшов у серце... Пробудження було тяжким... Скільки я пролежала без свідомості?... Дотягнулась до дзеркала... - на лобі чітко проступав опік у формі малинового хреста... Я в безпам`ятстві пролежала більше доби" (Катарсис, сс.27-30).
"Візьми в руки дароване чудо... Вібруючою струною відізветься у серці твоєму гаряче кипіння крові. Що відчуваєш ти, несподівано падаючи на коліна, під прямим пронизуючим променем вічної енергії? Посмішка найсолодшої муки і сльози зігріваючого нестерпного болю обпалюють лице твоє і потроюють сльози усвідомленням співпричасності до ритмічного дихання Всесвіту..."(Катарсис, с.53).
Важко усвідомити, що Богоспілкування і духовне зростання людини може проявлятись у такій екзальтовано-маніакальній формі. Цей стан характеризується самою О.Асауляк у її подячному вірші як "зоряна мить духовного екстазу" (Катарсис, с.ЗО). Звичайно, нічого спільного зі східно-православною містичною практикою в цьому контакті немає. Скоріше спільність такого "контакту" можна знайти з переживаннями екстазу католицької "святої" Терези Авільської, яка жила в 16 ст. в Іспанії.5 Під час контакту Тереза відчувала надзвичайні муки всього тіла, "потугоподібний", судомний біль, який водночас поєднувався із неймовірною насолодою, а "серце,-говорить Тереза, - я хотіла розірвати на частини, щоб розказати наскільки ці муки солодкі".6
Подібний екзальтований досвід мала бл. Анжела (14 ст.): "Не могла я стояти на ногах і тому лежала, і віднімався в мене язик і члени тіла мого".7 У керівника
сучасної секти "Богородичного центру" Іоана (1990 р.) "одкровення" поєднувались із найтяжчими фізичними стражданнями. За його словами в нього ніби "розломлювався череп ".8
Спробуймо проаналізувати містичні переживання О. Асауляк. В пошуках контакту з "невидимими друзями" без елементарних понять духовної безпеки та необхідних духовних знань, О. Асауляк вступає у спілкування з духовними силами, які втягують її все далі в спокусу. На даному етапі духовного розвитку О. Асауляк ми спостерігаємо її утвердження в цій прелесті, бажання і надалі спілкуватися з невидимими силами саме таким нехристиянським чином, переконання в "божественності" даних їй одкровень. О. Асауляк спостерігає яскраві образи, вогненний шар, серце. Пологи ("схватки"), фізичний біль, поєднаний з чуттєвою насолодою, відмітний на тілі, відсутність особи Спасителя чи святих (безликість), судоми та інше. В протилежність цим описам постає бесіда прп. Серафима Саровського з Мотовиловим про перебування в Дусі Святому. Мотовилов пережив зовсім інше: відчуття спокою, радості, теплоти, тобто зовсім відмінні від "кипіння крові" та судоми.
Містичне сприйняття надприродного світу дійсно містить у собі можливість зіткнення із силами зла. О. Асауляк, як людина не очищена покаянням, духовний зір якої не просвітлений безпристрасністю, не може володіти "даром розрізнення духів" і, маючи при цьому медіумічні схильності, вона легко прийшла до стану самоомани або "прелесті".
"Всі види прелесті, - говорить єп. Ігнатій Брянчанінов, - до котрих схильний подвижник молитви, виникають від того, що в основу молитви не покладене покаяння, що покаяння не стало метою молитви. Кожен, хто силиться увійти на весілля Сина Божого не в чистому
та світлому весільному вбранні, а прямо в рубищі, в стані самоомани та гріховності, виганяється геть, в темряву зовнішню: в бісівську прелесть".9
"Прелесть є прийняття людиною брехні за істину. Прелесть діє спочатку на образ думок, вона обов`язково передається серцю, спотворює відчуття серця, опановує сутністю людини, вона поширюється на всю діяльність людини, отруює саме тіло, яке нерозривно пов`язане Творцем з душею. Стан прелесті є станом загибелі або вічної смерті".10
А тепер, шановний читачу, погляньмо на портрет О. Асауляк. Що написане на обличчі лідера ШЄП? Чи не наслідки ії окультних експериментів? Про яку істину воно свідчить? Подвижників якого "світла" готує О. Асауляк? "Я є центром тяжіння, не втручаючись у внутрішні процеси, які відбуваються з людиною в ході теоретичних та практичних занять, пояснюю всі ці процеси з точки зору енерго-інформаційного обміну та образних релігійних систем" (Екстазис, с.521), заявляє вона. Справжній центр тяжіння знаходиться поза нею, а вона лише слухняне знаряддя в руках "олігархів беззаконня". "Тобі дана сила бачити і думати не своєю думкою, а виконувати волю тих, що стоять над тобою. Навіщо тобі знати те, що не твоїм розумом, але твоїми руками робиться до пори і часу, який вже близько" (Катарсис, с. 53), повчає Ольгу Асауляк її небесний вчитель. Образ його, як зловіще тавро лежить на обличчі О. Асауляк. Про суть такої метаморфози писав о. Павло Флоре-нський: "В міру того, як гріх захоплює особистість, обличчя перестає бути вікном, звідки сяє світло Боже..., обличчя відщеплюється від особистості, її творчого початку, втрачає життя і ціпеніє маскою пристрасті, яка заволоділа людиною. Кам`яна маска замість обличчя - такою є одна із стадій цього розпаду особистості...
«
Ольга Асауляк — засновниця "Школи Єдиного Принципу"
Якщо, за Апостолом, "совість спалена" і нічого, і жоден з променів образу Божого не доходить до видимої поверхні особистості, то нам невідомо, чи не відбувся вже суд Божий і не забрав Той, Хто дав задаток богоподібності, Свій образ." 98
Чи послухаємо ми тепер ап. Павла, який із сумом застерігає християн останніх часів: "Дух же ясно говорить, що в останні часи відступлять деякі від віри, слухаючи духів спокусників і вчення бісівські, через лицемірство лжесловесників, спалених у совісті своїй" (ІТим. 4, 1-2).
Людина, яка стала на шлях покаяння та віри в Христа Спасителя, не може не перемінитись як внутрішньо, так і зовнішньо. Тайни в такому Преображенні немає: не мати спільного закону буття з віком цим, але підноситись до віку майбутнього. "Апостол говорить: "перемінюйтесь оновленням вашого розуму" (Рим. 12,2); Зміна тіла, -говорить о. Павло Флоренський,- досягається оновленням розуму як центру всієї істоти". " Ознакою оновлення розуму, він вважає здатність пізнавати волю Божу не шляхом мудрувань, а молитовним проханням.
Молитовне прохання - покаянна молитва, а не "транспортний засіб уявлюваного посилання" (Екстазис,с.614).
Після "народження зірки" (див. вище) починається систематичне спілкування зі "Вчителем", написання лекцій під невидиме диктування. Паралельно із написанням лекцій йде перебудова організму, з`являється яснобачення, продовжується фізичний біль. Цікавими є слова О. Асауляк, які яскраво характеризують її духовний стан під час спілкування із невидимими "друзями": "Прошу болю ще сильнішого, щоб випробувати себе. Не можу спати. Хочеться гризти підлогу, знищити свою біологічну оболонку і випустити душу на волю... Тепер я розумію як люди сходять з розуму" (Катарсис, с.40).
Пізніше болі відступають, починається нова хвиля зваблювання. З одного боку "друзі" вчать О. Асауляк молитись і читати Біблію (розуміння якої тут же спотворюється так званими кармічними поняттями), а з іншого - заважають їй, влаштовуючи бісівську какофонію
звуків. Це переконує Ольгу Асауляк, що обраний нею шлях, без сумніву, угодний Богові та породжує в ній оманливу смиренність. "Ієрарх" нашіптує їй слова: "Ти жива в Мені. Я живий у тобі. Ми з тобою єдине ціле" (Катарсис, с.43). Від цих улесливих інтимностей душа О. Асауляк розтає від захоплення і пишноти, які сама О. Асауляк називає умиротворенням і почуттям безмежної любові. В 16 ст. подібне було із Терезою Авільською: "Часто Він (Христос) мені говорить: "Віднині Я - твій, і ти - Моя!" Ці пестощі Бога мого огортають мене невимовним збентеженням". п
Останній рубіж душі, критичне сприйняття Ольги Асауляк, впав під натиском ласкавих і облесливих слів "ієрарха". Вона повірила остаточно в своє єднання з Богом і уявила себе нічим іншим, як найчистішим вмістилищем Божої благодаті. "З цього дня (27 жовтня 1990 р.) вже не зможеш відступити за межу, де починається шлях, зворотній обраному" (Катарсис, с.53), продовжує "ієрарх". Згодом він стане більш відвертим і скаже: "Тобі дана сила бачити і думати не своєю думкою, а виконувати волю тих, що стоять над тобою. Навіщо тобі знати те, що не твоїм розумом, але руками твоїми робиться до пори і часу, який вже близько". (Катарсис, с.53). На жаль, О. Асауляк стала слухняним знаряддям невидимої сили - такий собі "біоробот" з чужими думками - через якого готуються стежки тому, хто "прийде в ім`я своє" (Ін. 5,43) в останні часи, які вже дійсно дуже близько. Зі слів О.Асауляк, в неї з`являються окультні властивості: у людей, що знаходяться поруч з нею, з`являється яснобачення і т.д., якщо кого бере за руку, він починає тремтіти, як підключений до невидимої динамо-машини. Вся інформація, говорить О. Асауляк, йде чіткою "комп`ютерною мовою". Вона "легко перекладається на мову Священного Писання. Необхідно тільки добре знати біблійні тексти, орієнтуватись у Новому
Завіті і бути знайомим із трудами святих отців" (Катарсис, с.45). Необхідно зауважити, що інформація не звіряється зі Священним Писанням, а лише вдягається в його термінологію. При цьому "контакт" - первинний, а Священне Писання - вторинне, це різні джерела. Необхідно тільки добре орієнтуватися в Новому Завіті і в трудах святих отців, а не жити за ними. Яка знайома послідовність, коли треба приховати своє за Божим, брехню за правдою, вдягнути вовка в овечу шкіру, явити біса в образі ангела світлого. З цього починались усі єресі та лжевчення. Значення Священного Писання непомітно применшується. Священне Писання стає лише засобом вираження більш "достовірної" та "важливішої" інформації, отриманої через контакт. Все вчення О. Асауляк вдягнуто в слова Священного Писання та рясніє цитатами святих отців, але це не більш як ширма, за якою ховається яскравий окультизм і самозвеличення. Тому-то в книгах О. Асауляк дуже багато розбіжностей не тільки із посиланнями на Священне Писання, але й з самим духом його. Всьому, що взяте із Біблії, а також Священному Переданню, церковним таїнствам і обрядам подається відверто окультне тлумачення. Але ж однією із ознак істинності одкровення є відповідність його Священному Писанню. Про це О. Асауляк не знає.
Отже, стає зрозумілим, що вся наступна містична практика та так звані "одкровення", які подає О. Асауляк, черпаються з нечистого джерела, ім`я якому - омана.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2